Характеристика Подільського економічного району
Сільське господарство.
Сільське господарство економічного району спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного напрямів. Економічний район характеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння земель.
Провідні зернові культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно; технічні – цукрові буряки.
У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво (яблуні, груші, сливи, вишні) та ягідництво; у Придністров’ї – виноградництво.
У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку, зокрема, забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової). Найпоширеніші породи великої рогатої худоби – симентальська, чорно-ряба, червона польська; свиней – велика біла; овець – прекос.
Транспортна система.
Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних шляхів сполучення. Експлутаційна протяжність залізниць загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ – Одеса (через Козятин і Жмеринку); Київ – Львів; Вапнярка – Знам’янка; Козятин – Бердичів; Вінниця – Гайфорон; Київ – Шепетівка – Тернопіль – Чернівці та ін.
Перспективи розвитку.
Подільський економічний район має інтенсині економічні і культурні зв’язки як з іншими економічними районами України, так поза її межами.Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ще ряд соціально-економічних проблем, які потрібно вирішувати. Він ще значно відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на 37,2%) серед економічних районів України, де він не поступається тільки Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін. Тому подібна програма комплексного соціаль-економічного розвитку Подільського екномічного району. Дещо підвищити землезабезпечення сільських мешканців можна за рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими полігонами. Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК, формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією закритого і відкритого грунту.
Варто поглибити спеціалізацію південних районів Поділля на вирощуванні овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур, особливо круп’яних, і тютюну. Тут можна одержувати найвищі урожаї гречки в Україні. У північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових і технічних культур, садівництва.
Необхідно удосконалювати інфраструктурну систему АПК Поділля, яка сьогодні розвинена слабко, незбалансована з основними сферами АПК, створювати підприємства для раціонвльної переробки сировини: м’ясної і молочної промисловості за зарубіжними високотехнічними зразками, температурні сховища для кртоплі та плодоовочевої продукції у ряді великих сіл і селищ міського типу.
Для повнішого використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати на основі високих технологій переробні галузі для повнішої переробки сільськогосподарської сировини, прогнозувати оптимальну структуру виробництва продукції сільського господарства.
Важливою проблемою є зниження інтенсивних ерозійних процесів, зменшення викидів у атмосферу та на поверхню грунту шкідливих речовин, забезпечення чистоти вод, за рахунок чого значно поліпшиться продукція сільського господарства, а також підвищиться роль Поділля у господарських стосунках з іншими екомічними районами України. Все це може сприяти збалансуванню економічного, соціального та екологічного розвитку його території.
Сучасний стан промисловості Подільського економічного району потребує суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств, розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву сировину. Оптимальний напрям – це розвиток електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталей і ринків збуту.