Інтеграційна система України
-політичне визначення України;
-забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;
-безумовне виконання міжнародних зобов’язень, особливо в сфері прав людини;
-пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;
-формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.
Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:
-економічному та інституаційному забезпеченню суверенитету;
-оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;
-розробленню та реалізації обгрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;
-оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
-запровадженню національної грошової одиниціз включенням її в систему міжнародних розрахунків;
-розв’язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розділу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.
До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:
-відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів україни;
-формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;
-розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.
Формування інфраструктурних передумов насамперед пов’язане з
-розвитком транспортних комунікацій, необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави;
розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.Формуючи інтеграційну стратегію і тактику, слід ураховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань:
-відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенитету;
-нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів;
-нерозвиненість ринкових відносин;
-інерція погіршення економічного стану;
-запас соціальної витримки населення, який виснажується.