Телекомунікаційна галузь України: проблеми і перспективи конкурентоздатності

6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями

Розглянемо для початку заходи щодо розвитку телекомунікацій, здійснювані урядом країни та іншими урядовими організаціями.

Протягом 1999 – 2001 років Верховною Радою України було розглянуто та ухвалено такі важливі закони, як “Про особливості приватизації ВАТ «Укртелеком»”, “Про поштовий зв’язок”, “Про радіочастотний ресурс”. Ціла низка подібних законів роками перебувала в парламенті на розгляді, але Держкомзв’язку України спромігся забезпечити успішне їх затвердження. Також Держкомітет розробив законопроекти “Про телекомунікації”, “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронний документ”.

Найважливішим, звісно, є проект закону “Про телекомунікації”, який повинен стати своєрідною “конституцією” у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій. Готуючи такий важливий закон, спеціалісти Держкомзв’язку провели цілу низку “круглих столів” та обговорень, врахували думки зарубіжних та вітчизняних експертів, потенціальних та діючих інвесторів, спеціалістів міжнародних фінансових організацій і т.п. Нещодавно проект закону було подано на розгляд до Верховної Ради. Він пропонує законодавчим шляхом врегулювати питання ведення діяльності у сфері телекомунікацій в країні, ліцензування телекомунікаційної діяльності та визначити права та обов’язки операторів зв’язку.

Щодо ліцензування, то тут слід зазначити, що, за думкою експертів Деркомзв’язку, одним з найбільш дієвих важелів регулювання є саме ліцензування підприємницької діяльності операторів з врахуванням особливостей сфери діяльності. Закон України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”, який вступив у силу з вересня минулого року, не враховує особливостей діяльності у галузі зв’язку і навіть прямо забороняє враховувати їх в інших законах. Вивчення міжнародного досвіду з законодавчого регулювання діяльності у сфері зв’язку (законів про телекомунікації Німеччини, Франції, Польщі, Росії та ін.) засвідчує, що політика ліцензування у сфері зв’язку законодавчо визначається окремими законами про регулювання саме в цій досить специфічній галузі. Тому лише підтримка та ухвалення законопроекту “Про телекомунікації”, який передбачає особливості ліцензування діяльності у сфері зв’язку, можуть розв’язати проблему.Щодо дій неурядових організацій у напрямку розвитку галузі телекомунікацій, слід відмітити особливий внесок у цей розвиток найбільшого в Україні оператора з надання послуг зв’язку ВАТ “Укртелекому”. Для успішного розвитку будь-яких систем зв’язку необхідно забезпечити створення потужної транспортної системи на основі оптико-волоконних ліній, які повинні доповнюватися радіорелейними та супутниковими лініями. Без її формування, в тому числі на рівні зони (області) та на рівні найбільших міст, неможливо ефективно розвивати інші мережі зв’язку. Над створенням саме такої системи і працює зараз “Укртелеком”.

В останні роки “Укртелеком” вже здійснив перші кроки щодо побудови транспортної мережі, заснованої на технологіях АТМ, Frame Relay та IP. На базі цієї мережі багатофункціонального використання вже будується корпоративна мережа, мережа Інтернет та мережа Frame Relay “Укртелекому”. Ця мережа допоможе “Укртелекому” перевести надання послуг зв’язку на принципово новий технологічний рівень без погіршення якості та розширити можливості впровадження широкого переліку послуг у перспективі.

Для подальшого успішного просування у напрямку підвищення технологічного рівня у галузі телекомунікацій необхідно також вирішити низку складних питань, що стосуються шляхів забезпечення взаємодії існуючих мереж у вітчизяних телекомунікаціях. Тут явно виділяються декілька основних проблем. Щодо технічного аспекту їх розв’язання, то Укртелеком, поряд з іншими організаціями та установами, спрямовує зусилля на здійснення таких заходів:

• розробка і стандартизація нових універсальних протоколів, сумісних зі світовими стандартами, із врахуванням питання взаємодії з існуючою аналого-цифровою мережею електрозв’язку;

• вирішення ряду принципових мережевих питань, таких як нумерація на мультисерівсних мережах, сигналізація в них для різноманітних служб, забезпечення динамічного керування всіма ресурсами мережі;

• розробка та реалізація інтерфейсів мереж нового типу з традиційними мережами та службами електрозв’язку;

• розробка і масове впровадження сучасних недорогих методів доведення сигналів різнорідних служб електрозв’язку до багатофункціональних кінцевих терміналів користувачів з урахуванням географічних та демографічних особливостей країни.