Регулювання зайнятості трудових ресурсів України
Зміст.
1. ВСТУП.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛИРОВАННЯ ЗАНЯТОСТІ.
2.1 ПОКАЗНИКИ БЕЗРОБІТТЯ.
2.2 ПРИЧИНИ БЕЗРОБІТТЯ
2.3 МЕТОДИ БОРОБРОТЬБИ З БЕЗРОБІТТЯМ.
3. ДИНАМИКА И СТРУКТУРА БЕЗРОБІТТЯ НА УКРАЇНІ.
4. МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ В ОБЛАСТІ ЗАНЯТОСТІ.
5. ЗАКЛЮЧЕННЯ.
6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1.ВСТУП.
Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При неповному використанні наявних ресурсів робочої сили система працює не досягаючи границі своїх виробничих можливостей. Чимала втрата безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тім роді діяльності, у якому людина може найбільшим образом виявити себе, чи ж лишаю їхньої такої можливості, через що люди переносять серйозний психологічний стрес. З вищесказаного можна зробити висновок, що показник безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.
2.Теоретичні проблеми регулювання безробіття.
2.1. ПОКАЗНИКИ БЕЗРОБІТТЯ.
В економічній теорії використовується два показники, що можуть обрисувати об'єктивну картину економічної нестабільності на ринку праці. Це рівень безробіття і середня її тривалість.
Показник рівня безробіття використовується для виміру масштабів безробіття і виміряється як частка офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності зайнятих у виробництві.
Тривалість безробіття характеризує середній час перерви в роботі.
Розрізняють безробіття фрикційну, структурну, інституціональну, циклічну, добровільну.
Фрикційне безробіття відбиває плинність кадрів, зв'язану зі зміною робочих місць, місця проживання. Серед сукупної робочої сили якась частина постійно знаходиться в русі, переміщаючи на нові робочі місця. Цей тип безробіття містить у собі людей, що незайняті в зв'язку з переходом з однієї роботи на іншу і протягом тижня розраховують приступити до роботи на новому місці, а також працівників у тих галузях, де тимчасові звільнення є нормою без впливу на загальний рівень доходу людей, наприклад, у будівництві. У період упровадження нових досягнень технічного прогресу, такий рух стає не тільки неминучим , але і більш інтенсивним. Якоюсь мірою це безробіття є бажаної тому що багато робітників переходять з низькопродуктивної, мало оплачуваної роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну роботу. Це означає більш високі доходи для робітників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже, і більший реальний обсяг реального національного продукту.