Розміщення продуктивних сил Миколаївської області
Тепер багато країн світу зорієнтовані на так звану соціальну економіку, тобто на такий господарський розвиток, який націлений на найповніше задоволення матеріальних і духовних потреб людини при використанні найоптимальнішої кількості ресурсів.
Класичним прикладом такого розвитку є розвинуті країни Європи. Проводячи реформи наш уряд старається також перереформувати і направити у інше русло розвиток України.
8.1. Розподіл промислового виробництва за формами власності.За статистичними даними можна зробити висновок ,що більшу частину підприємств в Миколаївській обл. так як і в Україні , займають підприємства з колективною формою власності 89,2 від загальної кількості. Малу частку складають підприємства з приватною формою власності(лише 0,8).
8.2. Розподіл промислового виробництва за формами власності.
Найбільший розподіл промислового виробництва за формами власності в Миколаївській обл. мають підриємства з колективною формою власності(так само як і в Україні).
8.3. Кількість малих промислових підприємств.
Кількість малих підприємств в Україні і в Миколаївській обл. почала зростати з 1996 року. Малі підприємства Миколаївської обл. становлять 3,8% малих підприємств України.
8.4. Кількість об’єктів, які змінили форму власності.
Кількість обєктів ,що змінили форму власності в Миколаївській обл. становить 3,1 % кількості обєктів в Україні.
Висновок.
Господарськими ядрами району є найбільші міста. Територія всього Південного району тяжіє до Миколаєва (1,1 млн чол. на 1 січня 1991 р.) — найбільшого промислового, транспортного, наукового і культурного центру регіону. Основні галузі її промисловості: машинобудування і металообробка (заводи — важкого кранобудування, "Продмаш", радіально-свердлильних верстатів, важкого вагонобудування, пресів, "Кінап", судноремонтний та ін.), хімічна (суперфосфат, фарби, медичні препарати), будматеріалів (цементний та корково-лінолеумовий заводи, ), легка (швейна, суконна, взуттєва, хутрова фабрики), харчова (цукрорафінадний, консервний і хлібний заводи). Одеса — важливий порт Чорного моря. У місті 14 вузів, 6 театрів.
Подальший розвиток господарства Південного району пов’язаний з нарощуванням енергетичної бази та масштабів зрошування, розширенням і благоустроєм курортних зон, інтенсифікацією зовнішньоекономічних зв’язків, раціональним використанням і охороною природного середовища в умовах становлення орієнтуючого (рекомендаційного) територіального планування і ринкових відносин на шляху співіснування різних форм власності.
Важливою і невідкладною в Причорномор’ї є проблема повернення з діаспори (як з близького, так і далекого зарубіжжя) усіх бажаючих кримських татар, створення їм належних умов для політичного і національно-культурного відродження. Йдеться як про діаспору кримських татар, що змушена досі проживати в Середній Азії, так і про кримських татар, яких несприятлива історична доля розпорошувала по зарубіжжі упродовж останніх століть (за оцінками, таких кримських татар налічується в зарубіжній діаспорі близько 5 млн чол. і значна частина з них бажає повернутися на свою історичну батьківщину).
Індустріальне виробництво Причорномор’я спеціалізується на випуску машин і устаткування для агропромислового комплексу, морського транспорту, санаторно-курортного господарства. Розви-ваються сільськогосподарське машинобудування.
Список використаних джерел.
1.Заставний Р.Д. Географія України : Навчальний посібник для географічного факультету та економічних спціальностей. – Львів: Світ, 1994 –740 с.