Засади і функції судової промови
Виходячи з теорії і практики судової риторики, мож¬на виділити три основні засади судової промови:
психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.
Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми законо-мірностями і психологічною організацією суб'єктів, які здійснюють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності висунутих суб'єктами дебатів тез і обгрунтованості висунутих ними рішень.
Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції. Вони неминуче пов'язуються з особистим ставленням людей до результатів дослідження, емоційним сприй¬няттям інформації, психологічним станом переконаності чи непереконаності в правильності зроблених висновків.
У психологічній структурі судових дебатів виділяються такі ком-поненти, як психологічні властивості та якості виступаючого, пси¬хологія сприйняття промови і впливу останньої на формування су¬дового переконання.
Уважно вислуховуючи судові промови, судді подумки просте¬жують пройдений шлях шукання істини, усвідомлюють і зіставляють доводи й аргументи звинувача і захисника, порівнюють їх. Це дозволяє їм побачити сильні і слабкі сторони в аргументації учас¬ників судових дебатів, внести свої корективи в їх оцінку, зробити правильні висновки, прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Важливе місце в структурі судової промови посідають етичні засади. Будь-яка професійна діяльність повинна здійснюватися на основі тих етичних принципів, які сформувалися в суспільстві. Більше того, кожен вид діяльності виробляє свої норми професійної етики.
Судова етика містить комплекс моральних заборон і дозволів, обумовлених специфікою розгляду і вирішення в судових засідан¬нях кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Дотримання етичних норм сприяє повнішому, результативнішому виконанню учасниками судових дебатів своїх обов'язків, підвищенню ефектив¬ності їх діяльності. Етичні засади вимагають від судового ритора індивідуального підходу до кожної справи, яка розглядається, ура¬хування особливостей учасників, які беруть участь у справі. Недо¬пустимі приниження людської гідності, упередженість, однобокість у висвітленні обставин справи.
Судовий ритор не має права застосовувати незаконні засоби і методи для відстоювання своєї позиції, наполягати на тверджен¬нях, які не підкріплені матеріалами справи. Він не має також пра¬ва навмисно затягувати судовий розгляд справи, свідомо вводити суд і осіб, які присутні в залі судового засідання, в оману. Тільки моральні засади здатні забезпечити досягнення поставленої мети.
Логічні засади є тією базою, яка визначає обгрунтованість, пе-реконливість і доказовість судової промови. Знання законів логіки, їх дотримання вважається необхідною умовою для правильного мис¬лення, висловлювання своїх думок. В умовах судочинства, де на ос¬нові доказів формуються певні висновки і приймаються у справі відповідні рішення, знання законів логіки набуває особливого зна¬чення.
Закони логіки вимагають, передусім, точного визначення тез, які доказуються. Всяка невизначеність, розпливчастість предмета об¬говорення неминуче вплине на невизначеність висновків судового ритора. Вимоги логіки сприяють формуванню у риторів чітких суд¬жень і обгрунтуванню їх доказовими даними.
У структурі судових дебатів виділяються такі функції судової промови, як комунікативна та інформативна.
Судові дебати виступають здебільшого як засіб спілкування, ко-мунікації, як спосіб обміну думками і судженнями. Це форма відсто¬ювання судовими риторами своїх процесуальних позицій, процес взаємодії між ними. В цьому розумінні судові промови — засіб ко¬мунікативного зв'язку, спосіб реалізації комунікативної функції.
Судові промови виконують також інформативну функцію. Про¬мова кожного учасника судових дебатів повинна містити не лише відомості про досліджувані події, але й дані, які підтверджують пра¬вильність тлумачення цих подій. Обгрунтованість висновків і про¬позицій, інакше, промова повинна бути аргументованою, доказо¬вою, переконливою.