Судова риторика. Обґрунтування кваліфікації злочину. Характеристика особи підсудного прокурором
Зробивши аналіз доказів у справі, прокурор підво¬дить базу для юридичної оцінки встановлених фактів. Правильна кваліфікація злочину є однією з гарантій здійснен¬ня правосуддя відповідно до закону. Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає підсудний, який винен у вчиненні передба¬ченого законом суспільне небезпечного діяння.
Обґрунтовуючи питання про кваліфікацію злочину, прокурор повинен чітко й неухильно дотримуватися вимог кримінального законодавства. Особливо старанно слід з'ясовувати суб'єктивний бік вчиненого злочину, маючи на увазі, що шкідливі наслідки, неза¬лежно від їх тяжкості, можуть ставитися підсудному в провину лише в тому випадку, якщо він діяв навмисно або допустив їх з необе¬режності. Обсяг цієї частини судової промови залежить від склад¬ності справи. Але в усякому разі свій висновок про юридичну оцін¬ку злочину прокурор повинен сформулювати напевне.
Жодна альтернатива в питанні про кваліфікацію злочину з боку прокурора — недопустима. Коли кваліфікація набуває суперечливо¬го характеру, прокурор чітко висловлює свою пропозицію і грун¬товно її аналізує й аргументує.
Недоліком судових промов у цій частині є те, що прокурори часто погоджуються з кваліфікацією, даною слідчим на поперед¬ньому слідстві.
Ось що нерідко звучить у залі судового засідання:
«Пред'явлене Петренку обвинувачення повністю доказане, його дії кваліфіковано правильно».
Деякі прокурори навіть не називають статті Кримінального ко¬дексу України. Вони забувають, що в залі судового засідання знахо¬дяться родичі, знайомі підсудного, потерпілого, свідки, публіка. Тому для роз'яснення і пропаганди законодавства необхідно в простій і дохідливій формі зробити аналіз елементів складу злочи¬ну — об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони.
4.6. Характеристика особи підсудного
Уст.39 Кримінального кодексу України зазначаєть¬ся, що при призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відпові¬дальність. Така вказівка закону вимагає від прокурора ґрунтовної характеристики особи підсудного.
Характеризуючи особу підсудного, прокурор з'ясовує не лише його риси, якості та особливості, що пов'язані з вчиненням злочи¬ну, а й інші дані. Прокурору слід виявляти ставлення підсудного до праці, навчання, поведінку на виробництві та в побуті, працез¬датність, стан здоров'я, сімейний стан, дані про минулі судимості. Всі ці дані мають бути оцінені державним обвинувачем у сукупності, і ті з них, які впливають на призначення покарання, повинні бути навіть виділені окремо в обвинувальній промові.
У вже цитованій обвинувальній промові у справі Виноградова прокурор так характеризував особу підсудного:
«Життєвий шлях Виноградова підтверджує правильність вислову:
«В біду падають, як у провалля, зненацька, але до злочину ідуть схо-динками». Ці фатальні для Виноградова сходинки відомі: зловживання горілкою, крадіжки, хуліганство і, нарешті, згвалтування й убивство.
Проходячи- службу в армії, Виноградов, грубо нехтуючи військо¬вою дисципліною, пиячив, здійснював крадіжки з єдиною метою: мати гроші для купівлі горілки. Військовий трибунал засудив Виноградова до одного року позбавлення волі, замінивши покарання направленням до дисциплінарного батальйону.
Демобілізувавшись із армії і повернувшись в Ковров, Виноградов невдовзі скоїв хуліганство. Проти нього було порушено кримінальну справу, але слідчий органів внутрішніх справ прийняв рішення про при¬пинення справи із застосуванням до Виноградова заходів громадсько¬го впливу. Адміністрація цеху, в якому працював Виноградов, отри¬мала постанову для обговорення факту хуліганства в товариському суді. З приводу неправильного припинення справи про хуліганство Ви¬ноградова слідчий прокуратури, який проводив розслідування ниніш¬ньої справи, вніс у відповідні інстанції подання.