Риторика в українських навчальних закладах ХVIIІ ст. Києво-Могилянська академія

ПЛАН

Вступ

1. Створення академії, її місце у розвитку вітчизняної риторики

2. Феофан Прокопович – виходець та викладач Києво-Могилянської академії

3. М.Ломоносов – колишній студент Києво-Могилянської академії

Використана література

Вступ

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єди¬ним осередком просвіти й культури в Україні, Росії, значною мірою і в Білорусії та південних слов'янських країнах, мала статус євро¬пейського навчального закладу, а слава про її випускників сягала світового масштабу. Академія виконувала високу й благородну місію. Адже тут «наук визвольних навчаються й звідти підпору церкві пра¬вославній і вітчизні необхідну творять». Вона виникла в період за¬гального культурного піднесення на Українських землях, що було зумовлено соціально-економічним пожвавленням у другій половині XVI — на початку XVII ст.

1. Створення академії,

її місце у розвитку вітчизняної риторики

Початок академії поклала Київська братська школа, заснована 1615 року; ідею підтримувало запорізьке козацтво та впливові освітні сили, які гуртувалися в той час у Києві. Школа досить швидко ста¬ла першим вищим загальноосвітнім навчальним закладом України.

Академія, маючи глибоко національне спрямування, керува¬лася системою і методами навчання кращих західноєвропейських уні¬верситетів. Її вихованці здобували різнобічну освіту і згодом става¬ли визначними громадськими, політичними, державними діячами, відомими вченими, художниками, композиторами, які успішно пра¬цювали в Україні та за її межами.

Унікальні набутки у вихованні й навчанні у Київській академії припадають на XVII—XVIII ст., коли тут читався курс риторики. До наших днів дійшли описи 183 підручників риторики, з них 127 складені в академії. За свідченням В. Маслюка та 3. Хижняк, це були оригінальні курси риторики як за структурою, так і за змістом, у які органічно впліталися громадсько-політичні проблеми; більшою чи меншою мірою вони виконували соціальне замовлення щодо за¬хисту гноблених і беззахисних людей від іноземних поневолювачів та місцевих «держиморд», які зрадили інтереси народу. Переконли¬во це простежується на прикладах судових промов. Риторика в ака¬демії була найпопулярнішим предметом, бо мала постійне практичне застосування. Студентів навчали створювати промови (судові, па¬негіричні), писати вітальні, дякувальні, прохальні, прощальні ли-сти тощо.

Києво-Могилянська академія увійшла до скарбниці вітчиз¬няної риторичної спадщини, а вивчення й осмислення нако¬пиченого тут досвіду риторичної науки дають духовно-інтелек¬туальну наснагу сучасним риторам та дослідникам. Ім'я ака¬демії прославили й такі видатні ритори-гуманісти, як Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Михайло Ломоносов та інші просвітителі.

2. Феофан Прокопович – виходець та викладач

Києво-Могилянської академії

Феофан Прокопович (1681—1736) — видатний український вче¬ний, оратор, письменник, політичний і громадський діяч. Один із засновників стилю українського бароко з його демократичним ха¬рактером, зв'язком з народною творчістю, умілим використанням культурної спадщини.