Основні риси католицизму
У XVI ст. стався ще один великий церковний розкол, коли у Західній Європі в процесі Реформації від католицизму відокремилися протестантські церк¬ви. Так у християнстві виникли три основні течії: православ'я, католицизм і протестантизм (з лат. protestan — той, що заперечує).
У питаннях віровчення католицизм має багато спільного з православ'ям: віра у два джерела віро¬вчення ("Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і в обрядовості. Але водночас віровчення та культ католицизму мають деякі відмінності.
За погля¬дами католицьких богословів, Дух Святий йде не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина (вчення про філіокве; з лат. Шк^ие — "і сина"). Поряд з раєм та пеклом католицизм визнає чистилище, де душа нібито знаходиться доти, поки її не відправлять до раю. Католицька церква вчить, що тривалість перебу¬вання у чистилищі залежить від молитов та пожертву¬вань родичів і друзів померлого. У католицизмі значнішою мірою, ніж у православ'ї, розвинуте шану¬вання Богородиці.
Католики вірять, начебто Марія, на відміну від усіх інших святих, вознеслася на небо не лише душею, а й тілом. Вчення про Марію не¬обхідне церкві для поширення свого впливу серед жі¬нок.
Однією з головних відмінностей католицизму від інших напрямів у християнстві є вчення про зверх¬ність римського папи (мається на увазі претензія бути керівником усіх християн) та догмат папської непогрішності у справах віри й моралі. Католиць¬кому духовенству всіх рангів заборонено одружува¬тися.
Головним богослужінням у католицькій церкві є меса (літургія), яка до нещодавнього часу проводила¬ся латинською мовою. Для посилення впливу на па¬рафіян тепер дозволено користуватися національними мовами і вводити у літургію національні мелодії.
Де¬які відмінності є у формі проведення таїнств: хре¬щення проводиться не зануренням немовляти у купіль, а обливанням; на відміну від православних, католики причащаються тільки хлібом, випеченим з прісного тіста; миропомазання (конфірмація) здій¬снюється не над немовлям, а у 7—8-річному віці; сповідь здійснюється перед особливою сповідальницею, де священик відгороджений від того, хто сповідається.
Очолює католицьку церкву папа римський, який діє за допомогою особливої системи установ (її нази¬вають "римською курією"). Усі ці установи (сек¬ретаріати, конгрегації, трибунали, комісії) є за своєю сутністю особливого роду міністерствами, які керують різними галузями церковного життя (монастирі, ре¬лігійна освіта, церковні кадри, контроль за обрядами тощо). Усі найважливіші центральні органи управ¬ління церквою очолюють вищі католицькі ієрархи — кардинали.
Папська курія знаходиться у місті-державі Вати-кані, світським главою якого (монархом) є папа. На протязі останніх 20-ти років католицьку церкву очо¬лює папа Іоан Павло II (нар. в 1920 р.). Обирається папа на конклаві (зборах) кардиналів довічно. Він вважається вікарієм Христа, вищим главою вселен¬ської церкви, західним патріархом, примасом Італії, архієпископом Римської провінції, сувереном держави-міста Ватикан, розташованим у межах Риму. Незважаючи на свої карликові розміри (44 га), Вати¬кан має усі атрибути держави (збройні сили, тюрму, грошові та поштові знаки, герб, прапор, гімн).
Ватикану підпорядковані численні позацерковні політичні католицькі організації: партії, профспілки, об'єднання молоді, жінок, студентів, вчителів та ін. В цілому державний секретаріат Ватикану керує 34 міжнародними політичними позацерковними об'єд¬наннями. Католицька церква розпоряджається ве¬ликою кількістю газет та журналів, під її контролем і керівництвом діє широка мережа установ народної освіти.
На території України послідовники католицизму з'явилися у XIII ст. В 1321 р. була заснована Київська Дієцезія, у 1375 р. — Галицька, у 1427 — Володимиро-Волинська, пізніше — Кам'янець-Подільська і Херсон¬ська. До початку ХГХ ст. католицизм в Україні існував безперешкодно. Однак потім царський уряд розпочав гоніння (було закрито багато костьолів, монастирів, обмежена душпастиреька діяльність). В радянський період з 1920 р. тиск на католицьку церкву посилився і на кінець 30-х рр. в ній залишився діючим лише один костьол. У роки другої світової війни діяльність католицьких громад активізувалася, а у повоєнний період (особливо 50—60-ті рр.) знову розпочався на¬ступ на церкву і на кінець 80-х рр. в Україні офіційно було зареєстровано близько 90 громад без жодної ді¬ючої ієрархії.