Рождество Пресвятої Богородиці
Первосвященик Захарія зібрав 12 мужів, серед яких був і Йосиф, чоловік праведний і вже старший, зібрав їхні палиці і поставив на ніч у святому вівтарі, кажучи: “Господи Боже, яви мужа, достойного одружитися з Дівою!” Зранку знайшли палицю, яка розцвіла, а на ній сиділа голубка. Ця палиця належала йосифу.Після 4-ри місячного перебування пречистої діви в домі Йосифа, настав час втілення Бога-Слова – час від віку жаданий для всього світу, відколи почалося наше спасіння. І послав Бог Архангела Гавриїла до Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою, що Господь вибрав Її бути матір'ю Спасителя світу: “Радуйся, Благодатная, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками! Бо ти знайшла благодать у Бога і народиш Ти Сина, і наречеш його Ісус. Він наречеться Сином Всевишнього і Царству Його не буде кінця”. Марія ж спитала Ангела: “ Як може статися таке, адже я не знаю мужа?” Ангел відповів їй, що все6 звершиться силою Всемогутнього Бога: “Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього осінить тебе, тому народжене Святе наречеться Сином Божим”.
4.Покров Пресвятої Богородиці.
Повторимо слова святих отців: “Воістину в Святій Діві дивує нас не тільки непорочна і чиста ліпота тілесна, але особливо досконалість Її душі. У неї розум Богом керований і до Одного Бога спрямований”. Її бажання направлені до Єдиного вартого Любові. Ненависть вона мала тільки до гріха. Вона була смиренна серцем, благомудра в розмові, на слова не скора, говорила мало і тільки необхідне, до читання сумлінна, завжди трудолюбива, до всіх ввічлива, і Бог був для неї Вищим Суддею. Для бідних і страждущих Вона була милостива і нікому не відмовляла в допомозі.
Християни з перших часів знали силу заступництва Пресвятої Богородиці, постійно призивали її в молитвах, просили у неї допомоги, завжди прославляли її велич, дякуючи за благодіяння.
Весь християнський світ шанобливо святкує Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці Приснодіви Марії, однак яка передісторія цього свята?
У Влахерськім храмі в Царгороді, що був першим Богородичним храмом у світі, 14 жовтня 914 року, правилась вечірня Служба Божа. Храм був вщерть заповнений людьми, які щиро молилися, уповаючи на заступництво Господа, бо престольне місто було в великій небезпеці. Страшні вороги, сарацини, облягли Царгород і місто стояло перед загибеллю. Нізвідки було чекати ні допомоги, ані порятунку. Залишалась єдина надія на Бога та його Пречисту Матір. Серед людей у Влахерському храмі був і великий угодник, святий чоловік Божий Андрій Юродивий та його учень Епіфаній. Під час відправи вечірньої Літургії святий Андрій побачив Пречисту Діву, яка, оточена ангелами, пророками і апостолами, з’явилася над людьми. Осяяна небесною славою, тримала в руках ясний, блискучий омофор, яким немов покривала вірних християн. Народ, довідавшись про з’яву Пречистої Діви Марії, упав на коліна і ще палкіше став благати Небесну Матінку за поміч і порятунок. І Пречиста не залишила вірного народу без помочі. Невдовзі сарацини були розбиті і відступили від столиці. В пам’ять про чудесне визволення від ворогів встановлено свято Покрови.
Свята Церква виявляє і виспівує дитинну любов, беззастережне довір’я в її могучу опіку. “Богородице чиста – Ти велике Заступництво для печальних, Ти скора помічниця для спасіння і укріплення світу, Ти глибина милості, джерело Божої мудрості, для світу покров. Величаймо вірші і славмо невимовно Її світлий омофор. Повна ласки, радуйся, з Тобою Господь, подавай світові велику милість.
5.Успіння.
Після здійснення Сином Божим спасіння людського роду і вознесіння Його на небо, Пречиста і пре благословенна Діва Марія, Матір Божа жила досить довго серед перших християн. Вона сповнювалася великою духовною радістю, споглядаючи поширення по всій землі Церкви Христової. Для того Господь і залишив на землі свою Пречисту Матір, щоб її присутністю, керівництвом і теплими молитвами до Сина і Бога множилась і утверджувалась Свята Церква.
Одного разу, коли Пресвята Марія молилась на горі Єменській, перед нею постав Архангел Гавриїл, який служив Пресвятій Богородиці з перших днів Її дитинства: він приніс Їй благу вість про народження від Неї Сина, невідступно оберігав Її протягом всього життя на землі. Передав небесний посланець Пресвятій Богородиці радісні для Неї слова Господа, що через три дні вона відійде до Христа Бога.
На знамення торжества Богородиці над смертю, тобто, що над нею не буде мати влади тілесна смерть, і що вона, ніби, заснувши на короткий час, пробудиться і побачить три світлі Лиця Господні безсмертну славу і життя вічне, Архангел вручив Пресвятій Діві райську гілочку: це була сяюча світлом небесної благодаті гілочка фінікової пальми. Її повинні були нести, як сказав Архангел, перед одром Богородиці, коли Пречисте тіло Її будуть нести для захоронення.