Кросворди та вікторини на біблейську тематику

Слово 4Допоки ми живемо, допоки кров ще пульсує у нашому тілі ми не часто замислюємось з чим підійдемо до тієї останньої речі, якої ніхто ще не зміг і не зможе уникнути. (Але) «кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш». [Сир. 14:18] Світ ще добре пам'ятає гордого і бунтівливого Вольтера. Його сміливість здавалось не мала меж, - він кинув виклик християнству та Церкві і був впевнений у своїй перемозі. Але відчув¬ши, що помирає враз налякався тої невідомості, яка чекала його там, за межею смерті. Чисто інтуїтивно він зумів проглянути за ту межу і неймовірний жах обгорнув усе його єство. Він не хотів відійти без покаяння, він волав за священиком, але так і помер без сповіді.

Ніхто не знає коли ангели постукають, щоб забрати душу його. І для когось ця мить стане вічним присудом, який уже неможливо буде змінити а для когось радісною хвилею зустрічі з Богом, вічним блаженством спіл¬кування з Творцем.

По горизонталі: 3 - кімната ченця у монастирі; 4 - посвячений стіл у вівтарі на якому відбувається переміна хліба і вина в Тіло і Кров Ісуса Христа; 6 - хліборобська праця з якою Ісус Христос часто порівнював діяльність Своїх учнів; 7 - святий, проповідник християнства у слов'янських землях, творець найстарішої слов'янської системи письма - глаголиці; 8 - народний різдвяний театр, який прославляє народження Ісуса Христа;

По вертикалі: 1 - місто (тепер Білорусія), в якому була архієпископська катедра Йосафата Кунцевича; 2 - третій найвищий ступінь священства в християнській Церкві; 4 - апостол, якого Христос настановив керівником первісної Церкви; 5 - одна з Божих чеснот, найголовніша заповідь Божа, яка включає в себе всі інші заповіді.

Слово 5

Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового, їхній кінець - то за¬гибель. [Фил. 3:18-19]

По горизонталі; 1 - зимове свято відоме обрядовими співами і народними театраль¬ними дійствами; 3 -стиль у церковній архітектурі XII-XV століть особливо поширений у Західній Європі; 4 - гора до якої пристав ковчег Ноя після закінчення потопу; 6 -чернець Києво-Печерського монастиря, який написав літопис Руси-України, життє¬писи святих Бориса та Гліба, Святого Теодосія Печерського; 8 - намет збудований Мойсеєм за вказівкою Бога, який служив похідним храмом для народу обраного під час мандрів пустелею; 9 - напівкруглий виступ в стіні церкви перекритий напів-куполом (напівбанею);

По вертикалі: 1 - Київський митрополит, за якого у 1596 році в Бересті проголошено відновлення єдності Української Церкви з Римським престолом; 2 - гора поблизу Єрусалиму, на якій в Гетсиманському саду часто молився Ісус Христос; 3 - суддя Ізраїлю, який вночі з невеликим загоном, озброївшись порожніми глечиками, смолос¬кипами і трубами несподіваним нападом вщент розбив мідіан; 5 - Бог єдиний у трьох особах; 7 - дружина патріарха Ісаака; 8 - один із дарів принесений немовлятку Ісусові царями.

Слово 6

Тут підійшов Петро й каже до Нього: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» Ісус промовив до нього: «Не кажу тобі: До сімох разів, але - до семидесяти раз по сім». [Mm. 18:21-22]

Та виявляється, що не так просто прощати. Подати милостиню, допо¬могти в потребі - це ще інколи можна, але от простити...?! І чому власне я маю прощати?! Відповідь здається не складна - щоб припинити поширення зла. Набагато складніше застосувати її стосовно себе. Дехто твердить, що прощати (хоч це підміна понять) треба в будь-якій життєвій ситуації: коли тебе обра¬зили, не віддали боргу, пограбували, коли відбирають життя тобі чи твоїм дітям, коли зневажають народ, Церкву. Але ж не завжди мовчання спиняє зло. Коли Христа ображали особисто, як людину, Він прощав, але коли знеслав¬лювали храм Божий, він вдавався до рішучих дій.

Чи треба прощати? Так, постійно і завжди коли це стосується мене осо¬бисто, і навпаки, коли я бачу, що чиниться лихо ближньому, народу, Церкві, то не маю права мовчати. Коли ми прощаємо особисті образи, то щоразу уподібнюємось Христу, сходячи на свою маленьку Голгофу. І коли стаємо в обороні чиїхось потоптаних прав, то як і Він ідемо до бою зі злом.