Виховний захід p християнської етики: Світле свято Великдень

Всі: Всіх нас нині звеселяє

Дво див святе, чудесне!

Вже нас горе н здолає

Наша доля ще воскресне!

•Пісня “Христос Воскрес”

•Свято Воскресіння багатий на народні звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.

-Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

-Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.

-На Великдень перший раз зозуля закує.

-Якщо на Великдень удень спить господар, то вилиже пшениця, а якщо господиня – льон.

•Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим або Вербним.

У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують піч. Прикрашають хату вишивками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а н “покутті” вішають прикраси з соломи “павуки”.

Виходять два хлопчики і дівчинка з запаленими свічечками.

-Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – трійцю.

Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – на здоров’я і щастя живим.

-Запалену на відправі такі свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.

У п’ятницю чи суботу печуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.

-Цього дня господині хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, що б нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою.

•Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській хаті.

•Назва “писанка” походить від слова писати. Крашанки – одного кольору, а писанки – “писані” малюнками, орнаментам.

-Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема,

Мама тільки помагала,