Роздумайте над цим - це справа життя!
Другий смертельний обман диявола криється в його словах, записанних в Буття 3:5: "станете, як Боги, знаючи добро і зло". Він є продовженням першого обману. Якщо перший обман веде до спілкування з дияволом, то цей, другий - до поклоніння дияволу замість Бога.
Ось, як це виявляється. Так, справді повіривши спокуснику і з"і'вши заборонений плід, люди знають добро і зло, але ніхто не став подібним до Бога. Навпаки, люди втратили в собі образ Божий, який мали спочатку (Буття 1:27, 5:3), а уподібнились до бунтівного змія - диявола, що повстав проти Божого правління ще на небі і за це був скинений на землю разом із злими ангелами - демонами (06"явл. 12:7-9).
Основою всякої влади є закон, а Божої влади - Закон Божий, тобто Десять Заповідей (Псалм. 89: 15; Вихід 20:1-18). Тому саме проти Закону був спрямований головний удар диявола-сатани й на землі, яку він собі привласнив після обману перших людей, ставши ніби богом цього світу (Йова 1:7; 2Коринтян 4:4). Він викликає в людях невдоволення, а то й ненависть до Закону Божого і спонукає Його змінити або відкинути (Даниїла 7:25; Єзекиїля 22:26).
Найбільшу ненависть в нього викликає четверта заповідь про суботу, як пам"ятник творіння світу і день поклоніння Творцю (Вихід 20: 8-11). Вважаючи землю своєю, сатана не хоче й чути, що вона може належати комусь іншому, а про Творця, навіть не хоче згадувати. Ця Заповідь нагадує про Творця, кажучи; "Пам"ятай! ", а лицемірний брехун і душогуб люто шипить: "Забудь!" і він наполегливо працює для досягнення своєї цілі. Найкраще взагалі усунути теорію творіння землі і, отже, Творця. Це йому вдалося через філософів і вчених, підкинувши їм думку, що світ виник сам по собі за довгий час, а не за шість днів. А довершився цей обман відомою теорією еволюції Дарвіна.
Для віруючих в Творця дияволу довелось розробити інший план. День, який вказує на Творця і творіння світу, або день Господній - суботу (Ісаї 58:13-14), і він хитро підмінив днем воскресіння Христового - неділею, хоч сам люто ненавидить це воскресіння, як смертний вирок для себе. Просто кращого варіанту не було, бо який ще інший день чимось знаменний для людей?
Цю зміну він зробив використавши Римського царя Констянтина, який в 321р. видав указ, щоб святкувати недільний день. Там говорилось: " У високоповажний день сонця ( тобто неділю ) всі жителі міст повинні відпочивати..." Християни святкували суботу, а погани - неділю, і так хотіли їх об"єднати. Але неділя - день сонця, якому поклонялись погани замість Бога, а це є великим гріхом (Повт. Закону 4:19; 8:19-20). І цей поганський день поклоніння сонцю опоганив усе християнство. За ним в Церкву увійшло ще багато поганських обрядів, забобонів і взагалі людських передань, що протирічать Божому Слову.
Справжні християни, що люблять Бога і Його правду, не могли з цим погодитися і ще довго йшла боротьба. Але знову людська влада, зневаживши Боже Слово, затверддила свою постанову. Це зробила Католицька Церква в 336р.
Свідчення тому - католицький катехизм за 1910р., де написано: "Католицька Церква на Лао-дикійському соборі в 336р. перенесла святкування суботи на перший день тижня (неділю)."
І ця ж Католицька Церква визнає своє відступництво, як писав ще в 1893р. кардинал Гіббонс у книзі "Віра наших отців": "Ви можете прочитати Біблію від початку до кінця і не знайдете жодного рядка, який би зобов'язував святкувати неділю. Святе Письмо наказує свято шанувати суботу, день, який ми ніколи не святкуємо." Воістину відкрита і зухвала людська впертість - не хочуть слухати Бога! Таким противникам правди Божої Христос говорить прямо: "Устами твоїми, злий рабе, суджу Я тебе!" (Лук. 19:22).
Бог ніколи не освячував недільний день, а день воскресіння Христа не є святим як субота, в яку Творець, що не втомлюється (Ісаї 40:28), відпочивав для прикладу нам (Бут. 2:3). Христос теж святкував цей день при житті (Лук.4:31; Івана 7:23) і в смерті спочив по заповіді у суботу (Івана 20:17).
Святкували суботу і Христові учні (Лук.23:56; Дії 13:27,42). Субота залишається народу Божому до кінця (Євр.4:9) і буде святкуватись навіть в Царстві Божому (Ісаї 66:22-23). Христос сам сказав, що Він не прийшов змінити Закон (Матв.5:17-18; Лук.16:17).
Закон "Десяти Заповідей", написний Божою рукою (Вих.31:18) і тому святий (Римл.7:12). То як же грішні людські руки піднімаються, щоб його змінити і опоганити? Чи не бояться ці люди Бога? Вони ж ставлять себе вище за Бога (2Солун.2:4) і навіть присвоїли собі право прощати гріхи (Лук.5:23-24), і взяли на себе посередництво між Богом і людьми (1Тимоф.2:5).Бог не буде судити людей за підробленим ними Законом, але за Своїм, незмінним, що знаходиться в небесному ковчезі, куди людські руки не досягнуть (Об"явл.11:19). Що ми тоді скажемо, як побачимо той Закон? Чим оправдаємося? Чи тим що більшість святкує неділю? Спасається не більшість, а меншість (Матв.7:12; 1Петр.4:18). На самооправдання Христос відповідає запитанням "Що в Законі написано, як ти читаєш?" (Луки 10:26).