Проблема впливу релігії на способи діяльності в економічній системі
Проблема впливу релігії на способи діяльності в економічній системі
План
ВСТУП
ВПЛИВ РЕЛІГІЇ НА ДУХОВНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА
ЗЕМЛЕРОБСЬКІ КУЛЬТИ - ЯК ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ НА СПОСОБИ ДІЯЛЬНОСТІ В ПЕРВІСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ
РЕЛІГІЙНА ФІЛОСОФІЯ У ВИВЧЕННІ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ НА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Вступ
В минулому релігія відігравала досить велику роль у економічному житті та побуті будь-якого народу. Для прикладу, одна з древніх релігійних течій конфуціанство - це і політика, і адмі¬ністративна система, і верховний регулятор еко¬номічних і соціальних процесів - словом, основа всього китайського способу життя, принцип ор¬ганізації китайського суспільства, квінтесенція китай¬ської цивілізації.
Також яскравим прикладом впливу первісної релігії на економічне життя суспільства є землеробські культи. Це переважно поклоніння двійникам тих факторів природи, які впливають на врожай. Можна виділити таку основну рису даної релігійної системи як шанування землеробських духів у ролі головних. Землеробський культ широко представлений у су¬часних релігіях. Серед християнських святих є покро¬вителі землеробства (Георгій) і повелитель дощу та грому (Ілля-пророк).
Так, релігія у вченого Дюркгейма - це соціальне явище. Однак релігія ототожнюється з суспільною свідомістю взага¬лі. Для Дюркгейма релігійними є всі колективні, су¬спільні уявлення і вірування, якщо вони мають обо¬в'язковий для всіх членів суспільства характер і під¬коряють собі діяльність індивіда.
У даній концепції в релігійних уявленнях та риту¬алах персоніфікуються і символізуються всі соціальні явища. Для Дюркгейма релігійної віри, як головної ознаки релігії, не існує. Він фактично ототожнює форми релігійної і нерелігійної свідомості, а з іншого боку, релігійна свідомість ототожнюється з су¬спільною свідомістю взагалі. Дюркгейм доходить ви¬сновку, що існування релігії має вічний статус, вона є необхідним елементом в кожному суспільстві.
Таким чином, розглянувши обидва питання теми, можна пересвідчитися у важливості релігієзнавчої проблематики і констатувати той факт, що в умовах Демократизації суспільного життя значно зростає ін¬терес до релігії та її культури, знімаються ті штучні перепони, що відокремлювали віруючу особу від ре¬лігійних цінностей, а також протиставляли релігійні верстви населення атеїстичне мислячим громадянам. Це викликає гуманістичну переорієнтацію суспільної свідомості, вносить нові акценти в правову політику держави. Українська незалежна держава може стати дійсно правовою лише тоді, коли її практична ді¬яльність буде забезпечувати права людини, в т.ч. у галузі свободи совісті. Однак для того щоб даний процес відбувся, необхідно деідеологізувати ті соці¬альні науки, які нещодавно теоретично обґрунтовува¬ли "необхідність" і "доцільність" ліквідації такого су¬спільного інституту, як релігія з її церковними ін¬ституціями. Йдеться не про викриття окремих хиб¬них, помилкових поглядів деяких науковців. Проблема ставиться значно ширше. Якщо за часів тоталітарного режиму релігієзнавча наука не мала ніякої само¬стійності і фактично виконувала соціальне замовлен¬ня, то на даному етапі демократичних перетворень наука, що займається релігійною проблематикою, має поступово відходити від ідеологізованих шаблонів не¬діалектичного мислення і подати релігійний феномен у науковому світлі. Така наука повинна слугувати громадянському суспільству як надійний та ефектив¬ний інструмент глибокого вивчення усіх тих процесів, що відбуваються в релігійно-світоглядній сфері й без¬посередньо в релігійно-побутовому середовищі, ана¬лізувати найважливіші сучасні тенденції в розвитку релігійної сфери для коригування практичної політи¬ки держави та її органів щодо релігії і церкви.
На сьогоднішній день релігія в нашій країні та в більшості цивілізованих країн менше впливає на способи діяльності в економічних системах, але у деяких напрямках простежується пряма історична залежність від релігійних поглядів та ідей.