Язичницькі релігії, буддизм, іслам, іудаїзм та сучасні нетрадиційні релігії

Язичницькі релігії, буддизм, іслам, іудаїзм та сучасні нетрадиційні релігії

БУДДИЗМ

Буддизм - найдавніша з трьох світових релігій. Біль¬шість її послідовників мешкає у країнах Південної, Пів-денно-Східної і Східної Азії: Шрі-Ланці, Індії, Непалі, Китаї, Монголії, Кореї, В'єтнамі, Японії, Камбоджі, Мьянмі (Бірмі), Таїланді, Лаосі.

Наприкінці XIX - початку XX ст. прихильники буд¬дизму з'явилися у країнах Європи і США.

Нині у світі є близько 400 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць; загальну кількість визначити важко, оскільки відповідного пере¬пису не проводилось.

У країнах СНД буддизм традиційно сповідують жителі Буряти, Калмики, Туви, а в останні роки буддійські общини виникли у Москві, Санкт-Петербурзі, містах Балтії.

В Україні релігійні громади буддистів є у Донецькій, Луганській, Львівській, Херсонській, Одеській областях та в Києві. На початку 1995 р. в нашій державі налічува¬лося 18 громад, 17 служителів цього культу.

Буддизм - жива і життєдайна релігія. У різних час¬тинах земної кулі і нині продовжують виникати нові буддійські общини, споруджуються храми.

Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організа¬ції - Всесвітнє Братство буддистів (штаб-квартира в Банг¬коці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).

1. Виникнення і поширення буддизму. Буддизм виник в VI ст. до н.е. в Північній Індії у рабовласницькій державі Магадха. Класова нерівність доповнювалась становою не¬рівністю: суспільство поділялось не лише на класи, а й касти. Належність до тієї чи іншої касти була спадкоємною. Чотири касти утворювали чотири стани: брахмани (служителі культу), кшатрії (рабовласницька знать), вайш'я (частина вільної бідноти), шудри (частково вільне біднота і частково раби). Фактично був і п'ятий стан - найнижчий на ієрархічному шаблі - чандали (частина вільної бідноти і частина рабів); належні до нього не мали ніяких прав, перебували поза будь-якими кастами. Вищі касти користувалися істотними привілеями, а нижчі за¬знавали утисків.

Панівна у цей час релігія - брахманізм - була куль¬том лише привілейованих каст і класів, тому до куль¬тових дій допускались лише представники трьох вищих станів. Однак з розвитком рабовласництва і класовим розшаруванням чисельність нижчих верств зростала. Ви¬никла необхідність у релігії, яка виражала б їхні інтереси.

Буддизм сформувався у середовищі двох нижчих станів, які шукали таку релігію, яка могла б компенсувати їхню безправність у реальному житті.

ІСЛАМ

Мухаммад - пророк ісламу. Іслам (з арабської - покірність) - одна з трьох світових релігій, які над¬звичайно поширені в сучасному світі. Нині чисельність мусульман перевищує 1 млрд. чоловік.

Іслам сформувався на стику європейської та східної цивілізацій, увібравши чимало надбань іудаїзму, хрис¬тиянства, а також зороастризму, буддизму, грецької філо¬софії, римського права, а також культури давніх народів Сходу і Північної Африки. Виникнення ісламу - законо¬мірний результат поступального духовного прогресу всьо¬го людства.

Іслам зародився на початку VII ст. н.е. в Західній Аравії, у місцевості Хіджаз. Його витоки пов'язані з містами Мекка і Медина. Це був період розпаду родового устрою в арабів, економічного і політичного об'єднання племен, а головне - формування класової держави, коли виникла потреба в її ідеологічній основі. Такою могла стати єдинобожна релігія. На той час у арабів побутували первісні анімістичні уявлення, численні міфи, були дуже розвинуті фетишизм та магія.