ЗОРОАСТРИЗМ І МАЗДЕІЗМ

ЗОРОАСТРИЗМ У ДРЕВНЬОМУ ІРАНІ

Фахівці думають, що зороастризм поширював свій вплив порівняно повільно: спочатку його ідеї розроблялися лише деякими громадами одновірців і тільки поступово, згодом, послідовниками нового навчання ставали адепти маздеізму з касти магів. Імперія Ахеменідів у VI-V ст. до н.е. багато в чому сприяла успіху зороастризму: були різко розширені політичні границі Ірану і забезпечені контакти зороастрійців із представниками інших доктрин, як близькосхідних (Єгипет, Вавилон), так і особливо іудейської. Вважається, що іудаїзм як релігія, що розроблялася особливо інтенсивно саме в роки вавілонського полону іудеїв, зазнала впливу від сильного зороастризму. І хоча самі Ахеменіди явно покровительствували древньому маздеізму, а не зороастризму, етичний пафос навчання Зороастра більш відповідав духу часу, причому саме він, видимо, вплинув на іудаізм.

Мало відомо про успіхи зороастризму в роки, що пішли за катастрофою імперії Ахеменідов і тим більш в період еллінізму, коли вплив грецької культури на всім Близькому Схід був дуже відчутним. Але деякі непрямі дані дозволяють думати, що зороастризм як доктрина на рубежі нашої ери не просто існував, але навіть процвітав і розширював свій вплив, причому не тільки у власне Ірані, але і на сусідніх з ним землях. При цьому варто мати на увазі, що мова йде вже про досить зрілий зороастризм, що увібрав у себе все уцілілу спадщину древнього маздеізму і розроблювався зусиллями всіх його жреців, включаючи і нащадків древніх магів.

Так, вважається, що зороастризм уплинув на формування доктрини деяких ранніх іудео-християнських сект, зокрема ессеїв з їхнім упором на ідею добра і справедливості. Узагалі проблема походження християнства не може бути цілком вирішена без обліку впливу з боку іранських релігій. Відомо, наприклад, що культ Митри, що поширився в східних провінціях Риму незадовго до початку нашої ери, зробив величезний вплив на римських легіонерів після східних походів І ст. до н е. Воїн Митра, патрон воїнів, ототожнювався в рамках мітраїзму то з Ахура-Маздою і божеством сонця, то з Юпітером, то з тим месією-рятівником, що згадувався в есхатологичних пророцтвах іудеїв. На честь Митри влаштовувалися містерії, будувалися ритуальні спорудження - митрейони, створювалися зображення і скульптури. Щорічно, в день 25 грудня (пізніше - день народження Христа) відзначали день народження Митри. Вірувавши в Митру мали звичай причащатися хлібом і вином, що символізували його тіло і кров.

Усі ці деталі, як і сам культ месії-рятівника, не залишають сумнівів у тому, що мітраїзм сильно вплинув на деякі сторони християнства, що формувався на рубежі нашої ери, а легкість, з яким це виявилося можливим, порозумівається тим, що зороастризм впливав і на іудаїзм, і на іудео-християнські секти ще задовго до того, як у Римській імперії широко поширився і став популярний мітраїзм.Але зороастризм був активний не тільки на західній периферії Ірану. Не менш яскраво проявився вплив його на релігійні доктрини і на сході, зокрема в межах Кушанскої імперії, що існувала на рубежі й у перші століття нашої ери. Відгомоном зороастрийского впливу варто вважати деякі елементи буддизму Махаяни, що сформувався на початку нашої ери. Фахівці вважають, що кушани внесли в буддизм Махаяни есхатологію зороастризму, що своїм етичним потенціалом буддизм Махаяни зобов'язаний саме зороастризму, а сам будда прийдешнього Майтрейя в системі Махаяни - це постась усе того ж Митри.

Вихід на передній план у зороастризмі культу Митри як свій рід alter ego Ахура-Мазди зіграв чималу роль у тім, що зороастризм уже на рубежі нашої ери був насамперед зв'язаний із шануванням сонця і вогню, з культом світла і сяйва. Храми зороастрійців були храмами вогню, так що далеко не випадково їх стали іменувати вогнепоклонниками.

Вогонь для зороастрійців був символом чистоти, очищення, звільнення від скверни. Треба сказати, що фізичній чистоті вони додавали винятково важливе значення, ритуальний зміст усяка погань - це елемент сил пітьми і зла. Тому необхідно було острігатися нечистоти, в тому числі і трупів Щоб тіла небіжчиків (символ нечистоти) не стикалися з чистими стихіями (вода, земля, вогонь, рослини, метал), існував і специфічний обряд поховання у відкриті зверху великі східчасті кам'яні ями-вежі особливі служителі зносили померлих. Їхнього тіла скльовували хижі грифи, а кісти скидалися потім на дно виритого у вежі й облицьованого каменем колодязя. Такі спорудження збереглися і донині в парсів, що живуть у західній Індії і сповідають зороастризмі. Нечистими вважалися також хворі, що тільки що родили жінки і жінки у визначені періоди їхнього життєвого циклу. Усім їм необхідно було пройти через спеціальний обряд очищення.

У процесі очищення, як згадувалося, найважливішу роль грав вогонь. Вогонь був обов'язковим при будь-яких ритуальних церемоніях, у тому числі і при здійсненні ритуалів на честь Митри чи Ахура-Мазди, що звичайно супроводжувалися співом, жертовною трапезою і вином і нерідко відправлялися не в храмі, а на свіжому повітрі. Крім вогню шанувалися й інші чисті стихії. Особливою повагою користалися також і деякі види тварин - бик, кінь, собака, грифи, що пожирали трупи.