Класифікація споживачів (покупців) у рекламній справі
Як свідчать дослідження в галузі комунікацій, проведені за¬рубіжними та вітчизняними науковцями, на різні групи спожива¬чів реклама впливає по-різному. Відтак в економічно розвинутих країнах більше не орієнтуються на якогось середньостатистично-го індивіда. Зараз увесь рекламний процес спрямовано на конкрет¬ну людину, яка входить до певної групи людей, подібних до неї.
Реклама більше не обіцяє людині задоволення якихось глобаль¬них бажань, не породжує в неї солодких мрій про суспільство «білих кадилаків». Сучасна реклама пропонує саме той спосіб (стиль) жит¬тя, який цінує в даний момент конкретна група споживачів або на¬віть країна в цілому. Реклама послідовно домагається свідомого сприйняття покупцем рекламного звернення і свідомого здійснення покупки.
Люди купують товари, виходячи з різних мотивацій і різних факторів (демографічних, соціальних тощо), які на цю мотива¬цію впливають. Для повнішого дослідження потреб окремих ін¬дивідів і груп здійснюють умовний розподіл покупців за різними ознаками, тобто сегментацію ринку. Що краще враховано конк¬ретні особливості та умови, то більш ефективною буде маркетин¬гова програма і меншими витрати на неї. Оптимізація товарного асортименту з урахуванням цільових груп споживачів також веде до значного зниження витрат на рекламування. Взагалі правиль¬на сегментація ринку дає можливість фірмі з невеликими ресур¬сами ефективно конкурувати навіть з визнаними ринковими лі¬дерами.
Споживач — основна особа в маркетингу. Уся політика марке¬тингу полягає, врешті-решт, у спрямуванні дій безпосередньо на кін¬цевого споживача. Широкий спектр засобів рекламування створю¬ється з однією метою—найефективнішим способом залучити кін¬цевого споживача та максимально задовольнити його запити. Усі інші об'єкти рекламного впливу (наприклад, торгівля) є лише допо¬міжними, і вплив на них здійснюється тільки для посилення тиску на споживача.
Покупці класифікуються в такий спосіб:
1. Покупці фірми.
2. Покупці конкуруючої фірми.
3. Потенційні покупці (вони могли б зробити покупку, але поки не можуть зробити цього з різних причин).
4. Абсолютні неспоживачі (вони не мають можливості купити або їм заважають якісь складні обставини).
Важливу роль у розподілі товарів, а тим самим у впливі на спо¬живача, відіграють торгові посередники і так звані радники.
Торгові посередники — це вже неодноразово згадувані нами дистриб'ютори, оптові та роздрібні торговці, дилери, маклери, бро¬кери, які приймають товар від виробників та передають його в роз¬порядження покупців через канали розподілу.
Радники — це особи, які завдяки своєму авторитетові, соціаль¬ному стану, професії можуть справляти вирішальний вплив на при¬дбання товару (послуг) іншими особами.
Зарубіжні спеціалісти у групу радників зараховують:
1. Пропонентів, тобто осіб, які прямо пропонують вибір специ¬фічних товарів та послуг (учителі, лікарі, архітектори, інженери). Вони, як правило, нав'язують іншим свій власний вибір.
2. Власне радників, які не нав'язують свого вибору, але їхні рекомендації як професіоналів та знавців справляють значний вплив на інших. Такими радниками можуть бути також торгові по¬середники.
3. Лідерів, яких наслідують або через їхній соціальний статус (впливові особи, «зірки»), або тому, що бажають увійти до тієї соці¬альної групи, «моделлю» якої вони є.
4. Інституційних суб'єктів впливу (органи державної та виконав¬чої влади, асоціації споживачів). Вони найчастіше дають «негативне пропонування», тобто більше відраджують від покупки, ніж сприя¬ють їй.