Законодавство України щодо реклами

Зміст

1.Закон України "Про рекламу"

2.Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"

3.Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"

4.Законодавство України, що опосередковано стосується реклами

4.1.Закон України "Про інформацію"

4.2. Закон України "Про видавничу справу" (від 4.06.97 № 318/97-ВР)

4.3. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 листопада 1993 р. № 3582-ХІІ, від 14 лютого 1997р. № 70/97-ВР)

4.4.Закон України "Про телебачення і радіомовлення"

4.5.Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах"

4.6.Захист авторських прав у рекламі

Список літератури

1. Закон України "Про рекламу"

Закон "Про рекламу" (1996 р.) регулює правові відносини, які виникають у процесі створення та поширення реклами в Україні. Дія цього закону не поширюється на правовідносини, пов'язані з інформацією про соціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадських організацій, призначеної для їх підтримки.

Якщо міжнародними зобов'язаннями України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила за міжнародними зобов'язаннями.

Закон визначає такі поняття у сфері рекламної діяльності:

• реклама — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску;

• особа — будь-яка фізична чи юридична особа;

• продукція — товари, робота, послуги, цінні папери;

• рекламодавець — особа, яка є замовником реклами для її виробництва та (або) розповсюдження;

• виробник реклами — особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

• розповсюджувач реклами — особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими засобами;

• споживач реклами — будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама;