Міжнародно-нормативне регулювання рекламної діяльності громадськими некомерційними організаціями

Джерело нормативного забезпечення рекламного бізнесу в розвинених країнах становлять громадські некомерційні організації, які є однією з форм саморегулювання в суспільстві. До них належать асоціації рекламістів, які створені в США, Франції, ФРН та інших країнах. Є така асоціація і в Україні.

Американська асоціація рекламних агенцій (АААА) об'єднує понад 400 фірм, має понад 1000 відділень у США та близько 400 в інших країнах. Вона була ініціатором розробки таких нормативних документів, як "Стандарти на послуги, що надаються рекламними агенціями", "Стандарти діяльності рекламних агенцій", "Творчий кодекс", "Етичний кодекс реклами в період політичних кампаній", "Типові форми контрактів на розміщення реклами".

Рекламна Асоціація Великобританії (Advertising Association), яка була заснована в 1926 p., представляє інтереси рекламодавців та органів масової інформації. Вона збирає і аналізує статистичні дані

щодо витрат на рекламну діяльність, виконує щорічні програми семінарів і навчальних курсів для фахівців, які працюють у сфері реклами та маркетингу.

Крім того, нині існують такі міжнародні неурядові організації, як Міжнародна торговельна палата, Міжнародний союз асоціацій рекламодавців, Міжнародна організація з "паблік рилейшнз", Міжнародний союз ярмарків, Європейська асоціація підприємств прямої реклами.

Особливу роль відіграє Міжнародна торговельна палата, яка розробила такі кодекси маркетингової діяльності:

• Міжнародний кодекс маркетингових досліджень.

• Міжнародний кодекс просування товарів ("сейлз промоушн").

• Міжнародний кодекс "директ мейл" і продажу товарів поштою.

• Міжнародний кодекс практики прямого продажу.

• Міжнародний кодекс рекламної практики.

Особливо важливе значення має Міжнародний кодекс рекламної практики (далі — Кодекс), який регламентує етичні стандарти, що ними повинні керуватися всі, хто має стосунок до реклами: рекламодавці, виробники реклами, рекламні агенції та засоби масової інформації.

Кодекс уперше прийнятий в 1937 p., а потім доповнювався в 1949, 1955, 1966, 1973, 1986 роках. Останню редакцію Кодексу прийнято в 1992р.

Спочатку Кодекс використовувався лише як інструмент самодисципліни рекламодавців і рекламістів. Він був обов'язковий для виконання всіма учасниками Міжнародного союзу асоціацій рекламодавців, Міжнародної торговельної палати та інших міжнародних організацій з питань рекламного бізнесу, якщо ці країни та окремі фірми були асоційованими членами таких організацій. Однак нині він використовується і в судовій практиці, а також при розробці національних стандартів реклами з метою забезпечення уніфікації вимог до торгівлі "на благо покупців та всього людства".

Кодекс складається з 19 статей, які торкаються таких проблем:

• сфера використання Кодексу;

• способи використання Кодексу;

• визначення;