Проблема задатків, здібностей і інтелекту в психології

2.2 Динаміка здібностей.

Також необхідно підкреслити, що здатність по самій своїй істоті

є поняття динамічне. Здатність існує тільки в русі,

тільки в розвитку. У психологічному плані не можна говорити про здатність,

як вона існує до початку свого розвитку, також як не можна говорити про

здатності, що досягла свого повного розвитку, іншими словами, закінчивши-

ший свій розвиток.

Прийнявши, що здатність існує тільки в розвитку, ми не повинні випустити з уваги, що розвиток це здійснюється не інакше, як у процесі тієї

чи іншої практичної чи теоретичної діяльності. А звідси випливає,

що здатність не може виникнути поза відповідною конкретної діяльності. Тільки в ході психологічного аналізу ми розрізняємо їх друг від

друга. Не можна розуміти справа так, Що здатність існує до того, як

почалася відповідна діяльність, і тільки використовується в цій останній. Абсолютний слух як здатність не існує в дитини до того,

як він уперше став перед задачею дізнаватися висоту звуку. До цього існував тільки задаток як анатомо-фізіологічний факт. Не в тім справа, що здібності виявляються в діяльності, а в тім, що вони створюються в цій діяльності.

Розвиток здібностей, як і узагалі всякий розвиток, не протікає прямолінійно: його рушійною силою є боротьба протиріч, тому на проміжних етапах розвитку цілком можливі протиріччя між здібностями і

схильностями. Але з визнання можливості таких протиріч зовсім не випливає визнання того, що схильності можуть виникати і розвиватися незалежно від чи здібностей, навпаки, здатності - незалежно від схильностей.

Розділ 3. Якісна і кількісна

характеристика здібностей.

Здібності являють собою сукупність психічних якостей, що мають складну структуру. Структура сукупності психічних якостей, що виступає як здатність, у кінцевому рахунку визначається вимогами

конкретної діяльності і є різної для різних видів діяльності.

Так, структура математично здібностей, по наявним даним, включає ряд приватних здібностей: здатність до узагальнення математичного матеріалу, здатність до згортання процесу математичного міркування і

відповідних математичних дій (багатоланкова послідовність міркувань заміняється коротким зв'язком, аж до майже безпосереднього зв'язку між сприйняттям задачі і її результатом), здатність

оборотності розумового процесу (тобто здатність до легкого перекладу від прямого до зворотного ходу думки), гнучкість розумових процесів при