Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми

План

Характеристика основних розумових операцій.

Форми чуттєвого, логічного пізнання.

Формування уявлень про предмети і явища природи.

При формуванні природничих понять порівняння най¬частіше виступає у формі протиставлення. Для ознайомлювання з предметами і явищами природи-широко використовується порівняння у формі зіставлення.

Порівняння нерозривно пов'язане з іншою розумовою діяльністю - абстрагуванням. Навчити дітей абстрагу¬вати - означає виробити в них уміння бачити загальні іс¬тотні ознаки певних предметів.

Процес навчання потребує систематичного поєднання абстрагування і конкретизації, тобто переходів від абст¬рактного, загального до конкретного, поодинокого. Так, до конкретизації належать розпізнавання на малюнках або під час екскурсій певних форм поверхні, визначення лінії горизонту, певних видів тварин тощо. Молодші школярі часто зустрічаються з труднощами в конкретизації певних природничих понять, наприклад, рослини вони відносять до неживої природи, комах не вважають тваринами. Це пояснюється недостатньою увагою вчителя до конкретиза¬ції певних теоретичних положень, відірваністю навчання природознавству від самої природи.

Цей вид розумової діяльності відіграє важливу роль у формуванні природничих понять.

Оволодіння операцією узагальнення є також необхід¬ною умовою розуміння учнями причинно-наслідкових зв'язків у природі. Формування вмінь знаходити і розуміти їх відбувається в процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.

Мислення невіддільне від мови. Тому вміння учнів по¬рівнювати, узагальнювати, систематизувати предмети і явища і т. д. знаходить своє словесне оформлення, сприяє розвитку логічності, чіткості, образності як усної, так і писемної мови дітей.

Розвитку мови молодших школярів сприяє також опис ознак об'єктів, за якими діти ведуть спостереження серед природи, під час екскурсій, демонстрування дослідів та ін. При цьому встановлюється зв'язок між словом і обра¬зом, слова наповнюються відповідним змістом. Дітей треба вводити в навколишній світ, щоб вони кожен день відкривали в ньому щось нове, щоб кожен крок був подорожжю до витоків мислення і мови.

Керівництво спостереженнями дітей під час демонстру¬вання дослідів, перегляду кіно- і діафільмів і спряму¬вання їхньої уваги на істотне, на причини також робить учнів спостережливішими.

До чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення; до логічного або раціонального - поняття, судження, умовиводи. Ці форми відображення мають місце і при засвоєнні знань, оскільки в процесі навчання в свідомості учнів повинна бути відтворена реальна кар¬тина навколишнього світу.

Найпростішою формою чуттєво-образного відображен¬ня є відчуття.

Відчуття - це процес відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктив¬ної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на орга¬ни чуттів.

Уявлення - це не тільки образи предметів, які ми ко¬лись сприймали. Можна мати уявлення і про такі предмети, яких ми ніколи не бачили. Вони створюються на основі осмислення ряду уявлень про навколишні предмети або явища.