Формування образного мислення, творчої уяви, розвитку інтелекту та логічного мислення
Формування образного мислення, творчої уяви, розвитку інтелекту та логічного мислення
Своєрідністю образного мислення молодшого школяра є його наочно-дійовий характер. Формуючи образне мислення учнів означає виховувати потребу в знаннях, збагачувати дітей системою знань, умінь і навичок, сучасними способами пізнання навколишнього світу. Зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, які вміють образно мислити. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово можуть втратити здатність до творчості. Головна мета - формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій.
Виділення окремих елементів образу дозволяють дитині поєднувати деталі різних образів, вигадувати нові, фантастичні об'єкти або уявлення.
Так на уроці образотворчого мистецтва “Чарівна осінь” я ставила за мету показати, як засобами різних видів мистецтва формується образне мислення учнів про любов до рідної природи. Учні малювали малюнки (осінь у селі, на річці, в лісі, у полі, в саду). Наприкінці уроку діти в процесі аналізу, порівняння, спостережень, сформулювали узагальнення про те, що любов до природи вони передали у своїх малюнках. А любити природу - означає любити Вітчизну.
На уроках образотворчого мистецтва старання в дітей розвивати розумові здібності, логічне мислення, просторові уявлення, фантазії, творення образів предметів, явищ за спостереженням та уявою. Діти передають свої враження в малюнках, аплікаціях, ліпленнях за власним задумом і на теми запропоновані вчителем. В процесі практичної діяльності учні активізують свою допитливість, кмітливість, самостійність, образне мислення.
Формуючи образне мислення, діти зіставляють та порівнюють уявлення про видозміни однієї й тієї самої форми: листя може бути вузьким і широким, округлим, стрілоподібним, з плавним і ламким контуром; риби відрізняються довжиною тіла, формою хвоста, плавців, голови; людина може бути худорлява, висока чи низька.
Поступово діти переходять від жображування зовнішніх ознак до глибокого розуміння принципу будови того чи іншого об'єкта, підкреслюють найінформативніші риси створюваного образу. Образне сприймання творів мистецтва допомагає учням уявити характерні особливості явищ навколишньої дійсності.
У процесі сприймання образного мислення творів мистецтва, увага дітей зосереджується на особливостях художнього образу відповідно до завдань уроку: передача характеру форм, просторових відношень між предметами (об'єкти розташовані ближче - більші, далі - менші); загороджування об'єкта об'єктом; передача простору (вигин простору, різноманітність співвідношення землі і неба, відкритий і закритий горизонт, оточення).
Найважливішою умовою формування образного мислення учнів молодшого шкільного віку є наочність навчання (макети, ілюстрації, малюнки, технічні засоби).
Для визначення ступеня розвитку мислення операцій школярів пропоную скласти слово з кілька букв розрізної азбуки (и к л е е т м) - метелик, (в е р о д е) - дерево, (о л д ж а б) - бджола, (ч у н ь е) - учень, або таке завдання: скласти ілюстрацію, розрізану на частини; складання розповідь за картинками.
Пропоную учням розглянути 5 сюжетних ілюстрацій і знайти серед них 2 схожі за змістом яким можна дати одну назву.
Проводжу уроки на лоні природи, які сприяють розвитку спостережливості й образного мислення. Такі уроки можна проводити на теми: “Зміни у природі у різні пори року”, “Життя у воді і на землі”, “Сонце світить та не гріє”.
Різноманітні вправи проводжу над образними словами під час вивчення прикметника, які допомагають учням усвідомлювати, що прикметники надають різним висловлюванням образності, точності, емоційності. Робота над образними словами виробляє в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжує почуття творчої уяви.