Мотивація чоловічих та жіночих імен мешканців Луцька
До речі, усталеність в українському чоловічому іменнику м. Луцька таких наскрізних широко¬вживаних імен, як Анатолій, Василь, Іван, Павло, Олексій, також не випадкова. Якщо вибору імен Денис, Тарас, а також Максим, Роман, Олег, Ігор, як уже згадувалося, посприяв фактор моди, то стабільне функціонування названих імен здійснюється завдяки збереженню сімейних традицій, хоч і ослаблених часом, що й підтверджують наявні матеріали. І саме сімейні традиції сприяють збереженню таких маловживаних нині імен, як Адам, Борис, Георгій, Федір. Навіть популярний в усі часи антропонім Микола дається, як правило, на честь батька чи діда.
Збір, систематизація і вивчення жіночих антропонімів дозволяють зробити такий висновок: антро¬понімна мода, що так швидко зростала, активніше діяла серед жіночих імен, викликаючи швидку зміну лідерів жіночого іменника. На відміну від чоловічих, списки жіночих імен очолювали не два, а шість антропонімів. Тимчасова усталеність імені Марія впродовж двадцяти років змінилася знову ж 20-річною постійністю імені Галина і бурхливим натиском імен Людмила і Тетяна, Наталія та Юлія. До цих імен долучаються антропоніми з тимчасовою активністю: Алла (пік активності припадає на 50-60-ті рр.), Валентина (40-60-ті рр.), Вікторія (70-90-ті рр.), Євгенія (1900-1944 рр.), Ірина (1950-1990 рр.), Катерина (1980-1990-ті рр.), Лариса (50-70-ті рр.), Надія (1900-1930 рр. і 1945-1954 рр.), Наталія (1950-1990 рр.), Ніна (1910-1940-ві рр.), Оксана (1960-1990-ті рр.), Олександра (1900-1930 рр.), Олена (1900-1930 і 1954-1995 рр.), Світлана (40-80-ті рр.), Тамара (30-50-ті рр.), Тетяна (40-90-ті рр.), Юлія (70-90-ті рр.).
Завдяки фактору моди отримали у 80-90-х рр. статус широковживаних такі жіночі імена, як Аліна, Альона, Анастасія, Богдана, Дарія, Діана, Іванна, Ілона, Інна, Марина, Мар’яна, Мирослава, Олеся, Христина, Яна. Імена Жанна, Зоя, Леся, Неля, Руслана утримували тимчасову активність у різні роки теж завдяки фактору моди. До речі, одночасно зростала активність імен Руслан і Руслана.
Нове для східнослов’янської антропонімної системи ім’я Лілія, що виникло за назвою квітки, з’явилось в іменнику міста в 1945 р. і не втрачало активності до 1995 року теж завдяки чиннику моди. В котрий раз переконує практика, що імена зі стрімким розвитком активності недовго зберігають статус широковживаних, тому що швидко втрачають привабливість і новизну. І навпаки, імена, що починали своє “життя” з разової фіксації (протягом 10 років), поступово збільшують кількість носіїв і надовго залишаються популярними. Таким чином повелися імена Віталій, Юрій, Світлана тощо. Наші висновки щодо впливу моди на ті чи інші імена підтверджують також інформанти різних вікових груп. На їхню думку, в 90 х рр. у м. Луцьку “модними” є такі імена, як Антон, Артем, Владислав, Дмитро, Денис, Максим, Роман, Тарас, Ярослав; Анна, Оксана, Вікторія, Іванна, Мар’яна, Олекандра, Дарія (і Дарина), Діана, Богдана, Христина.На вибір старих традиційних імен (в іменнику – маловживані), як стверджують інформанти, вплинули такі чинники: 1) прагнення відтворити занедбану культуру українського народу, яка обов’язково відображалася в іменнику; 2) підвищений інтерес окремих українців до історії рідного краю; 3) бажання вибрати дитині оригінальне українське ім’я та ін. Завдяки цьому у 80-90-х рр. з’явилися (до речі, вперше у ХХ ст.) традиційні українські імена – народні і давні слов’янські: Арсен, Данило, Левко, Мар’ян, Олекса, Олесь, Орест, Остап, Юхим, Ярема; Василина, Дарина, Михайлина, Орина, Ярина, Павлина, Соломія; Богодар, Борислав, Богуслава, Златослава, Святослава. Імена Алевтин, Архип, Демид, Лаврін, Макар, Мартин, Самійло, Северин, Устим, Християн, Ювеналій, Юлій, Одарка, Оксенія, Степанія, Юстина (календарні та їх народнорозмовні варіанти), слов’янські композити Богуслав, Радислав, Світозар, Ростислава, одноосновні слов’янські Світлан (що відоме з часів Київської Русі) і Зорян (нове за походженням – від апелятива зоря), а також болгарські Даян і Ясен, що мають лише по одному носію, засвідчують прагнення до антропонімної неординарності та оригінальності міського населення. Ім’я Вéсна, як стверджують батьки-найменувачі, – болгарського походження; у побуті йменують дівчинку саме по-болгарськи: Вєсна, (м’який [в´] і з наголосом на першому складі, хоч українською мовою в актових записах про народження значиться Весна.
Аналогічним чинником пояснюється поява незвичних для українського іменника наймень-гіпокористик Алекс, Джиммі (батьки – українці). Алекс – скорочена форма від традиційного російського імені Алексей (чи Александр), аналогічно до української народної форми Олекса, хоча за фонетичним оформленням близький до імен-запозичень типу Алек, Ален; Джиммі – пестлива форма запозиченого імені Джеймс. Жіноче ім’я Сандра кваліфікується батьками-найменувачами як ім’я-запозичення, яке прийшло через літературу і кіно. Про можливість існування українського імені Сандра (скорочено від Олександра), запропонованого ще Б.Грінченком, батьки не знають.
Прагнення до оригінальності, як стверджують інформанти, зумовило появу імен Жан, Жорж, Теодор, Даніель, Рафаель – запозичених аналогів до наших канонічних імен Іван, Георгій, Федір, Даниїл, Рафаїл, а також імені Ілона (угорський еквівалент українського імені Олена).
Як свідчать інформанти, оригінальність вибору імен батьками проявляється і в тому, коли вони використовують найменування літературних героїв: Руслан і Людмила Марковські (поема “Руслан і Людмила” О.С.Пушкіна); Автанділ і Таріел Петренки (“Витязь у тигровій шкурі” Шота Руставелі); імена історичних і міфологічних осіб: Аскольд і Діана Онушки (Аскольд – один із перших київських князів; Діана – в давньоримській міфології – богиня Місяця і полювання), Устим і Юнона Зубчики (Устим Кармелюк – український національний герой, Юнона – в давньоримській міфології – богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця матері під час пологів).