ВІДЧУТТЯ – ПЕРВИННА ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ
Коли з погано освітленого простору ми попадаємо до яскраво освітлений простір, то чутливість зорового аналізатора знижується.
Зміна чутливості аналізатора в результаті його пристосування до діючого подразника є адаптацією.
Різні аналізатори мають різну швидкість і різний діапазон адаптації. До одних подразників адаптація відбувається більш швидко, до інших - повільніше. Більш швидко адаптуються нюхові і тактильні аналізатори. Повна адаптація до запаху йоду настає через одну хвилину. Через три секунди відчуття тиску відбиває тільки 1/5 сили подразника (пошук окулярів, зрушених на чоло, - один із прикладів тактильної адаптації). Ще повільніше адаптуються слухові, смакові і зорові аналізатори. Для повної адаптації до темряви необхідно 45 хвилин. Після цього періоду зорова чутливість збільшується в 200 000 разів (найвищий діапазон адаптації).
Явище адаптації має доцільне біологічне значення. Воно сприяє відображенню слабких подразників і охороняє аналізатори від надмірного впливу сильних подразників.
Чутливість залежить не тільки від впливу зовнішніх подразників, але і від внутрішніх станів.
Підвищення чутливості аналізаторів під впливом внутрішніх (психічних) факторів є сенсибілізацією. Так, наприклад, слабкі смакові відчуття підвищують зорову чутливість. Це пояснюється взаємозв'язком даних аналізаторів, їхньою системною роботи.
Сенсибілізація, загострення чутливості, може бути викликано не тільки взаємодією відчуттів, але і фізіологічними факторами, введенням до організму тих чи інших речовин. Наприклад, для підвищення зорової чутливості істотне значення має вітамін А.
Чутливість підвищується, якщо людина очікує той чи інший слабкий подразник, коли перед ним висувається спеціальна задача розрізнення подразників. Чутливість окремої людини удосконалюється в результаті вправи. Так, дегустатори, спеціально вправляючи смакову і нюхову чутливість, розрізняють різноманітні сорти вин, чаю і можуть навіть визначити, коли і де виготовлений продукт.
У людей, позбавлених якого-небудь виду чутливості, здійснюється компенсація (відшкодування) цього недоліку за рахунок підвищення чутливості інших органів (наприклад, підвищення слухової і нюхової чутливості в сліпих).
Взаємодія відчуттів в одних випадках приводить до сенсибілізації, до підвищення чутливості, а в інших випадках - до її зниження, тобто до десенсибілізації. Сильне збудження одних аналізаторів завжди знижує чутливість інших аналізаторів. Так, підвищений рівень шуму в "голосних цехах" знижує зорову чутливість.
Одним із проявів взаємодії відчуттів є контраст відчуттів.
Контраст відчуттів - це підвищення чутливості до одних властивостей під впливом інших, протилежних властивостей дійсності.
Наприклад, та сама фігура сірого кольору на білому тлі здається темною, а на чорному - світлою.
Іноді відчуття одного виду можуть викликати додаткові відчуття. Наприклад, звуки можуть викликати колірні відчуття, жовтий колір - відчуття кислого. Це явище називається синестезією.Особливості окремих видів відчуттів
Зорові відчуття - відчуття кольору і світла (перепадів яскравості).
Для зорових відчуттів необхідний вплив електромагнітних хвиль на зоровий рецептор - сітківку ока.
Кольори, що відчуваються людиною, поділяються на хроматичні (від гречок. "chroma" - колір) і ахроматичні - безбарвні (чорний, білий і проміжні відтінки сірого кольору).
У центральній частині сітківки переважають нервові клітини - колбочки, чуттєві до різних зон світлового спектра. Світлові (електромагнітні) промені різної довжини викликають різні колірні відчуття.