ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

На початку XX ст. ці ідеї дістали розвиток і часткову реалізацію в «психології народів» В, Вундта.

У сучасній етнопсихології можна виділити декілька самостійних напрямів:

1) порівняльні дослідження етнічних особливостей психофізіо¬логії, когнітивних процесів, світосприймальних настанов, менталь¬ності;

2) культурологічні дослідження, спрямовані на виявлення особ¬ливостей символічного світу і ціннісних орієнтацій народної куль¬тури, нерозривно пов'язаних з відповідними розділами етнографії, фольклористики і т. п.;

3) вивчення етнічної свідомості й самосвідомості, міжгрупових стосунків;

4) дослідження етнічних особливостей соціалізації дітей.

У сучасних умовах особлива увага в етнопсихології надається вивченню психологічних причин етнічних конфліктів, пошуку ефек¬тивних шляхів для їх вирішення, а також виявлення джерел зрос¬тання національної самосвідомості, розвитку її в різному соціаль¬ному й національному середовищі.

Психологія культури. Психологія культури — галузь науки, яка вивчає механізми процесів психічного відображення та створення людиною культурних цінностей, особливостей прояву та формування особистісних якостей людини в процесі інкультурації та має за мету розглянути культуру з позиції суб'єкта культуротворчої діяль¬ності, його потреб, цінностей, родових відмінностей.Предмет досліджень даної науки включає: психологію культури в структурі гуманітарних наук; різні аспекти виникнення, станов¬лення та функціонування культури; взаємозв'язок процесів пси¬хічного відображення та створення культурних цінностей; онто-психологічні аспекти культури; творчість та самотворчість суб'єктів як джерело культури; людину як суб'єкт і об'єкт інкультурації (фор¬мування психічних та особистісних якостей у процесі освоєння індивідом культурної спадщини та залежність усієї діяльності від її психічних регуляторів — потреб, цінностей, цілей, засобів реалі¬зації); проблему «діалогу культур»; причини неадекватного відо¬браження форм та змісту культури: методи виявлення та корекції; психічне здоров'я та цілісність особистості залежно від збалансо¬ваності впливу культурного середовища; психологічне обгрунтування необхідності вдосконалення змісту і форм масової комунікації; пси¬хологічні умови подолання дезинтеграції ціннісних систем особисто¬сті в період кризи певного типу культури.

Соціальна психологія. Соціальна психологія — галузь психології, що вивчає закономірності поведінки і діяльності людей в умовах їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп. Протягом тривалого часу соціально-психологічні погляди розроблялися в межах різних філософських учінь у психо¬логії і соціології, а також в антропології, етнографії, мовознавстві. До другої половини XIX ст. належать перші спроби створення само¬стійних соціально-психологічних концепцій: «психологія народів», «психологія мас» (С. Сигеле, Г. Лебон), теорія «інстинктів соціальної поведінки» (У. Мак-ДаугалІі). Початком існування соціальної психо¬логії як окремої дисципліни вважається 1908 p., коли з'явилася праця англійського психолога У. Мак-Даугалла і американського соціолога Е. Росса.

Структура соціальної психології як науки охоплює таке коло проблем: а) соціально-психологічні явища у макросередовищі, у ве¬ликих соціальних спільнотах (закономірності поширення суспільних інтересів, настроїв, упереджень, моди, смаків, чуток тощо); б) соці¬ально-психологічні явища в мікросередовищі, у малих групах і в колективах (психологічна сумісність і несумісність людей у різних видах спільної діяльності, міжособистісні стосунки і груповий -клімат, явища лідерства і керівництва, типи групової згуртованості тощо); в) соціально-психологічні прояви особистості (співвідношення само¬оцінки й оцінки, конформність, стан фрустрації тощо).

Спорідненою соціальній психології є соцієтальна психологія, що вивчає групову психіку, психіку мас, психіку раціональних та ірра¬ціональних соціумів. Предметом досліджень соцієтальної психології стають проблеми менталітету спільнот, етнічних груп, соціально-психологічні механізми соціальної динаміки, глибинні соціально-психологічні і духовні параметри соціуму; підсвідомі регулятивні чинники соціальної динаміки; властивості, стани, процеси соцієталь¬ної психіки.

Великого значення набуває створення соціально-психологічної служби, яка могла б забезпечити вирішення прикладних проблем соціальної психології в економіці, системі виховання, сфері масової інформації, спорті, в сфері побуту і сім'ї.