Психомоторика в складі діяльності людини

“Психомоторика в складі діяльності людини”

Виконавська частина дії, особливо трудової, включає ру¬хи людського організму, що безпосередньо впливають на предмет праці через знаряддя праці. І. М. Сєченов, розгля¬даючи природу довільних рухів, наголошував на тому, що хотіння (потреба) тоді буде мотивом або ціллю, а рухи — дією, або способом досягнення цілі, якщо рух усвідомлю¬ється як засіб задоволення хотіння. Дія, у якій об'єднуються чуттєвий і руховий компоненти, називається психомотор¬ною дією, або психомоторикою.

У руховій активності лю¬дини можна виділити чотири рівні:

1) рівень цілісної діяльності;

2) рівень окремого акту діяльності;

3) рівень макрорухів, з яких через набуття предметності й реалізацію цільових програм будуються дії;

4) рівень мікрорухів, які є елементарними руховими ак¬тами; мікрррухи інтегруються в просторово-часовому спів¬відношенні в макрорухах.

К. К. Платонов, досліджуючи психомоторику лю¬дини у трудовій діяльності, дійшов висновку, що зв'язок сприймання і відповіді-руху може здійснюватися в різних формах, а саме:

1) проста сенсомоторна реакція — найбільш швидка від¬повідь заздалегідь відомим простим одиничним рухом (на¬приклад, натискування або відпускання кнопки) на завчас¬но відомий сигнал, який може з'явитися раптово;

2) складна сенсомоторна реакція (розрізненім, вибору) — відповідь на кілька можливих сигналів, які з'являються у певній (випадковій) послідовності, заздалегідь обумовленим способом;

3) сенсомоторна координація —найскладніший і найти-повіший для трудової діяльності сенсомоторний процес; у сенсомоторній координації динамічне не тільки сенсорне поле, як це має місце в реакції на об'єкт, що рухається, а й реакція рухового акту; сенсомоторна координація наявна, коли існує узгодження (координація) рухів з динамічним образом, наприклад, “реакція слідкування” — утримання з допомогою рухів у заданому положенні об'єкта, котрий має тенденцію до безперервних відхилень;

4) ідеомоторика — зв'язок уявлення про рух з його ви¬конанням, взаємозв'язок слова й ДІЇ (першої та другої сиг¬нальних систем); експериментальне встановлено, що рухові уявлення завжди супроводжуються мікроскороченнями мус¬кульних груп, які реалізують уявлювані рухи.

Сенсомоторика — це процес, у якому відображений зв'я¬зок психіки з мускульним рухом. Проте не кожен мускуль¬ний рух людини, наприклад, тремтіння від холоду або «клю¬вання носом» того, хто засинає сидячи, є сенсомоторикою. Але всякий робочий рух, тобто рух, що входить у процес праці як засіб її існування, завжди становить вияв психомоторики.

Трудова діяльність реалізується внаслідок виконання дій різної складності й призначення. Трудові дії виражаються в рухах, які характеризуються силою, швидкістю, тривалістю;

точністю, ритмічністю., координованістю. Робочі рухи поді¬ляються на:

1) основні — мінімально необхідні для досягнення цілі трудової дії;

2) поправочні — уточнюють основні щодо відхилень від «заданих* параметрів виконання дії;

3) додаткові — такі, що не стосуються основного за¬вдання, але необхідні як допоміжні для основного трудово¬го акту фактори;