Конфлікти в організації. Переміни та стреси

План.

1.Поняття конфлікту.

2.Основні типи конфлікту.

3.причини конфлікту.

4.основні способи управління конфліктною ситуацією.

5.Переміни та стреси.

Рекомендована література.

1.Хміль Ф.І. Менеджмент – К., 1995.

2.Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К., 2000р.

3.Сезонников. Підприємництво. – К., 1999.

Контрольні запитання:

1.Поняття конфлікту.

2.Поняття внутрішньоособовий і міжособовий конфлікт.

3.Найбільше поширені причини конфлікту.

4.Основні способи управління конфліктом.

5.Поняття стресу і перемін.

6.Основні фактори, які впливають на стрес.

7.Основні рекомендації для уникнення стресового стану.

Поняття конфлікту можна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути фізичними особами або групами. Кожна сторона робить все можливе, щоб була прийнята її точка зору і заважає іншій стороні робити те саме.

Прихильники школи «людських відносин» також вважали, що конфлікт — зло і що його слід уникати. Визнаючи можливість суперечностей між цілями окремої особистості й організації, між лінійними та функціональними ланками, між повноваженнями і можливостями посадових осіб та ін., вони розглядали конфлікт як ознаку неефективної діяльності організації і поганого управління. Отже, на їхню думку, конфлікти не виникають, якщо в організації добрі взаємовідносини між її членами.

Сучасні погляди полягають у тому, що навіть при наявності ефективного управління в організаціях деякі конфлікти не тільки можливі, а й навіть бажані. Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер. В деяких випадках він може заважати задоволенню потреб індивідууму і досягненню цілей організації. Налриклад, якщо в колективі є людина, схильна до суперечок, інші члени колективу можуть поділяти погляди цієї лю-: дини, щоб не вступати в суперечку і уникнути конфлікту, хоч точка зору любителя посперечатися може бути ; і неправильною. Проте в багатьох випадках конфлікт допомагає виявити різноманітність поглядів, дає додаткову інформацію, допомагає виявити альтернативні вирішення проблеми. Це робить процес групового прийнят-, тя рішень більш ефективним і дає людям можливість задовольнити власні потреби в повазі та у владі. Це - може привести також до більш ефективного виконання планів стратегій та проектів, оскільки обговорення різних поглядів на ці документи відбувається до втілення їх у життя.