ВІД СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ ДО СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ (МАЛИЙ БІЗНЕС І СУСПІЛЬСТВО)
Разом з тим, розвиток діалогу залежить від усвідомлення самими підприємця ми потреби та необхідності в налагодженні партнерських відносин з суспільним оточенням. Свідомий підхід та відповідальність підприємницького корпусу у вирішенні соціальних проблем міста чи регіону, участь у реалізації держаних соціальних програм свідчать про їх небайдужість до розвитку суспільства в цілому.
В ході дослідження були вивчені орієнтації респондентів на допомогу конкретним соціально вразливим групам населення у їх працевлаштуванні. Було з’ясовано, що такі соціальні групи як інваліди, особи, що відбули термін покарання у тюрмі, пенсіонери, багатодітні матері, молоді спеціалісти, студенти є небажаними на ринку праці, бо потребують додаткових витрат на їх забезпечення (включаючи пільги, встановлені трудовим законодавством).
Ділові партнери, з якими мають стосунки підприємці, частіше за інших людей вимагають уваги та пильності. Спільні інтереси цієї групи, за здоровим глуздом, мають визвати бажання створити свою організацію (представництво), яка б підтримувала їх фінансово, політично, морально та ін. Усвідомлення підприємцями власних інтересів привело до консолідації підприємницьких прошарків, в першу чергу на місцевому рівні. Їх об’єднання та союзи можуть впливати на формування позитивної громадської думки, розробляти механізми прямого та непрямого впливу на прийняття управлінських рішень як на місцевому, так і на регіональному, загальнодержавному рівні та ін.
На сьогодні ефективність діяльності численних об’єднань підприємців малого бізнесу на Харківщині досить незначна. Все ще не вдається об’єднати більш-менш значну частину представників приватного малого та середнього бізнесу, їх діяльність залишається на низькому, не дуже помітному рівні, лише 23,8% опитаних є членами яких-небудь об’єднань. Однак є підстави для того, щоб прогнозувати зростання значення та впливу підприємницьких союзів: більш ніж третина респондентів (38%) виявили бажання стати їх членами, бо вбачають в цьому певний сенс, визнають необхідність спілкування з представниками своєї соціальної групи і спільної розробки стратегії захисту спільних інтересів.
Треба сказати й про можливість підприємницьких асоціацій стимулювати розвиток малого бізнесу шляхом їх впливу на рішення місцевої влади. Однак проблематичним залишається визначення ступеню такого впливу. Незважаючи на те, що підприємницькі союзи в наш час стають важливим соціальним інститутом, розробка соціально-економічної політики, визначення стратегій окремих економічних організацій все ще залежить від олігархічних кіл – гігантів політичного корпусу та великого бізнесу.Поліпшити стосунки між бізнесом та державою мають законодавчі механізми, які б мінімізували дію суб’єктивного фактору на розвиток як великих, так і малих підприємств. Не останню роль відіграють й принципи ринкового обміну та “правила гри”, за якими діють самі суб’єкти в бізнесі. Взаємна економічна зацікавленість кожного підприємця у співпраці і впевненість у збереженні ними при входженні в підприємницькі організації відносної самостійності, юридична відповідальність таких організацій та гарантії успіху їх діяльності є, в той же час, і чинниками визначення спроможності держави регулювати ринок.
За матеріалами дослідження було проаналізовано фактори, що сприяють чи перешкоджають ефективній підприємницькій діяльності. Успіх, на думку самих бізнесменів, залежить, в першу чергу, від наявності високої кваліфікації (55,6%), надійного партнерства (54,2%), підприємницьких якостей (53,7%) та значних грошових коштів (51,9%). Це певне поєднання власних здібностей з фінансовим забезпеченням. В той же час, надійне партнерство також створює можливості розвитку діла.
Підприємці орієнтуються на досягнення високих соціально-економічних результатів діяльності, але сучасні умови обмежують можливості їх розвитку. Так, лише 10,8% підприємців почали свій бізнес з банківських кредитів, а це – свідоцтво недієвості державних механізмів кредитування, які б надавали реальну можливість розпочати свою справу пересічному громадянину, або їх недосконалості. Підтримка малого і середнього бізнесу, як пріоритетний напрямок державної соціально-економічної політики, повинна базуватися на діалозі держави з підприємцями.
Окрім того, що успіх бізнес-діяльності залежить від вигідних ділових зв’язків, наявності таких якостей, як цілеспрямованість, чітке уявлення про цілі свого бізнесу (28,3% опитуваних), не менш важливою є допомога з боку владних органів. Але тільки 23,5% респондентів розраховує на підтримку з боку місцевих органів влади (див. табл.1).
На успішний розвиток підприємництва впливають як суб’єктивні чинники.
Таблиця 1. Фактори успіху у приватному бізнесі