Організація Об’єднаних Націй
Організація Об’єднаних Націй – це універсальна й найавторітетніша міжнародна організація сучасності, покликана сприяти розвитку головних політичних проблем, що постають перед людством. Політична діяльність ООН нерозривно пов’язана з вирішенням економічних і соціальних завдань.
Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) і органи, що діють під її егідою. В обов’язки ЕКОСОР входять організація досліджень і підготовка доповідей та рекомендацій з широкого кола міжнародних економічних, соціальних та ін. питань. Її членами є 54 країни, що обираються на трирічний термін, третина всього складу щорічно поновлюється.
Компетенція ЕКОСОР охоплює такі проблеми та завдання:
-стан світової економіки і соціальних процесів
-стан міжнародної торгівлі
-проблеми охорони навколишнього середовища
-проблеми соціально-економічної статистики
-проблеми природних ресурсів
-регіональне співробітництво
-роль держави й кооперативних секторів в економіці країн, що розвиваються.
З початку 90-х років ЕКОСОР стала приділяти більше уваги постсоціалістичним країнам Східної Європи, видавати дослідження з їхньої проблематики.
Конференція ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД). Цей міжнародний орган покликаний регулювати всесвітні торговельні відносини. Справа в тому, що Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) створена і діяла поза рамками ООН. Тому виникла необхідність створити у структурі ООН незалежний і універсальний орган для регулювання від імені світового співробітництва складних проблем міжнародної торгівлі. З цією метою у 1964 році був заснований автономний орган ООН для сприяння міжнародної торгівлі, веденню переговорів і для розробки міжнародних договір та рекомендацій у цій сфері.
До його складу нині входять близько 170 держав. Головний орган ЮНКТАД – конференція з сировинних товарів, з готових виробів і напівфабрикатів, із судноплавства, передання технологій, з економічного співробітництва між країнами, що розвиваються та ін. так на першій сесії ЮНКТАД у 1964 р. був схвалений документ “Принципи міжнародних торговельних відносин та торговельної політики”. Цей документ уперше в практиці ООН зафіксував спроби узагальнити позитивний досвід міжнародної торгівлі й торговельної політики, виділяють основні принципи такої політики й покласти їх в основу міжнародних торговельних зв’язків. Зокрема, проголошено такі принципи, як рівність і суверенітет у торгівлі, взаємна вигод, відмова від дискримінації, поширення режиму найбільшого сприяння в торгівлі, надання численних пільг країнам, що розвиваються, тощо.
Сформульовані в документах принципові положення стали в 70-х роках базою для постановки завдань у рамках платформи нового міжнародного економічного порядку.
Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО).
У 1987 році ЮНІДО зазнала серйозної організації з метою підвищення ефективності її роботи на місцях. Так, заснована консультаційний комітет представників на місцях для розробки основних принципів щодо відбору, наймання, призначення, розміщення, надання звітності, керування й оцінки діяльності старих радників з промислового розвитку в регіонах. Значно підвищено оперативну цінність ЮНІДО, чому сприяло створення Секції комплексних промислових проектів. Це секція відповідальна з розробку й керівництво спільними програмами технічного співробітництва з Продовольчою і сількогосподарською організацією ООН (ФАО), а також за управління проектами на стадії розробки. Протягом року ЮНІДО опрацювали більше ніж 100 міжнародних і глобальних проектів для країн Латинської Америки й Азії в усіх галузях економіки та підготовки кадрів.