РОЗШИРЕННЯ ЄС: ПІДХОДИ ТА ОЦІНКИ
Після підпису, договір про вступ подається до країн-членів ЄС і країн-кандидатів для ратифікації та прийняття ними рішення про вступ, за необхідністю через процедуру референдуму. Лише після успішного здійснення усієї цієї процедури та набуття договором чинності країна-кандидат стає повноправним членом Європейського Союзу. За оцінками фахівців, процес ратифікації триватиме приблизно два роки.
* Угоди про асоціацію підписали Кіпр, Мальта та Туреччина
23 Проблеми, які необхідно розглянути в цей час, включають, наприклад, належне виконання та правове впровадження законодавства щодо державної допомоги; забезпечення морської безпеки; внутрішній газовий ринок і ринок електроенергії; забезпечення ядерної безпеки; митний кодекс; ПДВ;акцизний збір; питання візової політики, вимоги Шенгенських угод і т.ін.
24 Європейська Комісія вже зареєструвала більше 500 вимог країн-кандидат і в щодо перехідних заходів, включаючи понад 340 — у сільському господарстві.
На засіданні Європейської Ради в Гельсінкі в грудні 1999р. було заявлено, що ЄС інституційно має бути готовим до прийняття нових членів з кінця 2002р., за умови їх готовності виконати зобов'язання для членства та успішного завершення переговорного процесу. Таким чином, приєднання нових членів до ЄС з виконанням усіх формальних процедур можна очікувати: восени 2004р.
В декларації за результатами Лаекенського самміту ЄС (14-15 грудня 2001р.) планується затвердити позицію з порядку денного для дебатів про майбутнє Європи, методи та розклад процесу розширення25. На сьогодні можна окреслити два можливих сценарії найближчою розширення Європейського Союзу.
Сценарій 1. ЄС приймає політичне рішення та включає до "першої хвилі" максимальну кількість країн-кандидатів, навіть таких, що на момент вступу не будуть повною мірою відповідати всім критеріям приєднання. В такому разі, до "першої хвилі" розширення можуть бути включені Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Угорщина26. Цей сценарій є досить, малоймовірним — з огляду на об'єктивні показники відповідності критеріям членства країн-кандидатів і необхідність складної процедури затвердження рішення на національному рівні країн-членів ЄС та прийняття рішення країнами ЄС консенсусом. Крім того, такий розвиток подій може призвести до появи в рамках формально єдиного ЄС відносно відокремлених зон "різношвидкісної" інтеграції, що навряд чи буде сприятливим чинником ефективного розвитку ЄС як єдиного утворення.
25 Промови прем'єр-міністра Бельгії Г Верхофштадта на семінарі Бельгійського Європейського Руху 29 травня 2001р.
26 Можливість входження Болгарії, Румунії і Туреччини до "першої хвилі" розширення уявляється малоймовірною.
Сценарій 2. Ухвалюється рішення про прийняття до ЄС у рамках "першої хвилі" Естонії, Мальти, Польщі, Словенії, Чехії та Угоршини. Такий сценарій є більш ймовірним, якщо врахувати: перебіг переговорного процесу країн-кандидатів з виконання критеріїв вступу; геополітичні чинники: позиції національних еліт країн ЄС; макроекономічні, демографічні та інші показники. Теоретично, до цієї групи може приєднатися і Кіпр. Проте, прийняття відповідного рішення буде ускладнюватися неврегульованістю ситуації з турецькою меншиною і територіального питання.
Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що, навіть за умови прийняття Євросоюзом політичного рішення про приєднання країн Центральної Європи, процес від підписання угод про асоціацію до прийняття кандидатів до ЄС триватиме в середньому близько 11 років. На сьогодні країни-кандидати ще не закінчили переговорного процесу з ЄС про вступ, немає і відповіді на питання, які країни та на яких остаточних умовах увійдуть до "першої хвилі".
Водночас, сьогодні не стоїть політичне питання, бути чи не бути найближчими роками новому етапу розширення ЄС. Вже визначені попередні часові орієнтири та пріоритетні проблеми. В грудні 2001р. планується затвердити позицію з порядку денного для дебатів про майбутнє Європи, методи та розклад процесу розширення.Очевидно, що до "першої хвилі" не потраплять усі країни-кандидати. Проте, не викликає сумніву, що до 2004р. до Євросоюзу приєднаються окремі держави, які межують з Україною. А це створить нову ситуацію безпосереднього сусідства України з ЄС, шо може мати для неї важливі наслідки - як позитивні, так і негативні.