Державна полiтика i мiсцеве самоврядування
Представникiв Президента та закладено основи для вiдбудови, чи, радше, спроби вiдбудови старої радянської системи влади.
Зараз у Верховнiй Радi лежать два проекти, якi схвалено у першому читаннi i якi є прямо протилежними один дному за iдеологiєю щодо мiсцевої влади: "Про мiсцевi ради народних депутатiв та мiсцеве самоврядування" та "Про державну владу i мiсцеве самоврядування в Українi". Невiдомо, яку модель буде схвалено, але органи мiсцевого самоврядування знову напружились у чеканнi чергової реорганiзацiї.Аналiз проектiв цих законiв не тiльки з точки зору юридичної, але й з огляду на реальну суспiльно-полiтичну ситуацiю в Українi, а також беручи до уваги аналогiчнi процеси у країнах Центральної та Схiдної Європи, показує, що в будьякому випадку - чи то в разi ухвалення парламентського, чи президентського проекту - проблема створення ефективної державної мiсцевої адмiнiстрацiї та мiсцевого самоврядування лишиться знову не вирiшеною, оскiльки до неї немає системного пiдходу. 1. Вертикаль мiсцевих рад, яку пропонує проект Верховної Ради, так само, як i вертикаль голiв адмiнiстрацiй (обираються безпосередньо населенням) за проектом Президента, в умовах плюралiзму i багатопартiйностi в принципi неможливi, адже ситуацiя, коли на рiзних рiвнях при владi будуть рiзнi полiтичнi сили - це реалiї сьогодення, а не фантастика.
2. Останнi конфлiкти мiж мiськими i обласними радами (чи їх головами?) з питань розподiлу бюджетних ресурсiв дуже яскраво висвiтили проблему законодавчої неврегульованостi розподiлу власних фiнансових ресурсiв органiв мiсцевого самоврядування. Проте анi попереднi закони, нi теперiшнi проекти так i не вирiшують цiєї проблеми.
3. Пiд час обговорення i затвердження державного бюджету в стiнах
парламенту, на радiо i по телебаченню не раз можна було чути розмови про несправедливий розподiл фiнансових ресурсiв мiж областями-донорами i областями дотацiйними. Вам, напевне. "iдомо про ультиматум, висунутий Одеською обласною радою Верховнiй Радi України.
Йдеться про погрозу вiдкликати народних депутатiв України вiд Одещини, якщо не буде схвалено пропозицiї одеського облвиконкому щодо фiнансування областi.
На мiй погляд, це лише перший тривожний сигнал, який свiдчить, що Українi час уже визначитись щодо державної полiтики вiдносно мiсцевого самоврядування i розпочати роботу над пiдготовкою необхiдної нормативної бази для реформування мiсцевої влади.
Але хто в Українi працює над цими проблемами? Комiсiя Верховної Ради, Радник Президента?
Як показує практика iнших пост-тоталiтарних країн, пiдготувати комплексне реформування влади лише силами парламенту чи уряду навряд чи можливо. Це має бути великою спiльною роботою.
Здається, в Українi давно визрiло питання створення при парламентi спецiального Комiтету з питань реформи мiсцевої влади в Українi, до складу якого увiйшли б депутати, науковцi, фахiвцi з питань мiсцевого самоврядування, а також представники асоцiацiй органiв мiсцевого самоврядування та державної виконавчої влади.
Завданням цього Комiтету має стати напрацювання проекту концепцiї органiзацiї мiсцевого самоврядування в адмiнiстративно-територiальних одиницях України та розробки пакету законопроектiв, узгоджених iз цiєю концепцiєю: 1. Про мiсцеве самоврядування в Українi. 2. Про вибори до органiв мiсцевого
самоврядування. 3. Про мiсцевi податки i збори. 4. 4.Про вирiвнювання фiнансових ресурсiв органiв мiсцевого самоврядування. Дiяльнiсть таких комiтетiв має позитивнi наслiдки i в Австрiї, i в Чехiї, i в Латвiї. У складi Кабiнету Мiнiстрiв було б доцiльно (можливо, за рахунок скорочення кiлькостi вiце-прем'єрiв) запровадити структру, яка б опiкувалась проблемами самоврядування, наприклад - мiнiстра у справах мiсцевого самоврядування.
У цьому процесi можуть брати активну участь i асоцiацiї мiсцевого самоврядування, уже створенi в Українi.
Програма сприяння парламентовi України вже пiдготувала ряд iнформацiйних та аналiтичних матерiалiв з питань реформи та фiнансового забезпечення дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування.