АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ

4)Умовно-графічні символи (всілякі зірки, хрести, леви - істотна складова політичної символіки. Їх можна зустріти в поєднанні з іншими символами.) Наприклад,неповороткий російський ведмідь в замальовках західних ЗМІ; використання символічної бджілки ПРП чи зображення слона як символа однойменного передвиборчого блоку у карикатурах напередодні парламентських виборів 1998 р. в Україні;

5)Політична мова (різноманітні мовні звороти, що використовуються в політичній сфері, зокрема, звертання: “панове”, “товарищі” чи “панове-товарищі” – з іронією);

6)Політична мода (особливості висловлювання чи поведінки, характерні для прихильників певної політичної ідеології чи окремого політичного діяча часто використовуються у карикатурах, пародіях, сатиричних програмах, таких як «Куклы» на каналі НТВ);

7)Символи місця і часу (звороти, такі як “сталінська епоха”, “радянські часи” тощо – як з позитивним, так і з негативним відтінком). Особливість політичної символіки – в тому, що її символи не належать до якоїсь однієї категорії. Вони не є лише природніми (хоча подібні види наявні – “ленінські місця” наприклад) і не є лише образними, за присутності іконічних моментів – у портретах, листівках, тощо.

Засвоєння особистістю політичної символіки відбувається поступово – від найпростіших іконічних моментів до більш складної політичної мови. Цим також вміло користуються політичні ділки для “ідеологічної обробки”.

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ.

Найбільшою ж небезпекою для масової свідомості є політичне маніпулювання.Основою будь-якого маніпулювання масовою свідомістю є соціальний міф – твердження чи ідей, які сприймаються переважно на віру, без будь-якого критичного осмислення. В кожному суспільстві наявні міфи, які активно підтримуються і правлячими колами, зокрема, за допомогою ЗМІ. Так, у комуністичній системі існували такі міфи:

1.про приватну власність як джерело зла;

2.про обов’язковий крах капіталізму і перемогу комунізму;

3.про провідну роль робітничого класу і комуністичної партії;

4.про марксизм як єдино вірне вчення. З крахом комуністичної системи почали формуватися нові соціальні міфи:

1.про капіталізм як “світле майбутнє”;

2.про обов’язкові жертви в перехідний період;

3.про правлячі кола і номенклатуру як уособлення демократів та реформаторів.

Навіть США, які так пишаються тим, що буцімто в їх суспільстві немає ідеології мають і підтримують свої соціальні міфи, визначені Г.Шиллером:

1.про індивідуальну свободу і особистий вибір громадян;

2.про нейтралітет основних політичних інститутів: Конгресу, судів, ЗМІ зокрема тощо;

3.про незмінно егоїстичну природу людини, її егоїзм і схильність до споживацтва;

4.про відсутність в суспільстві соціальних конфліктів, експлуатації і гноблення;

5.про плюралізм ЗМІ, які насправді контролююються великими рекламодавцями і урядом.