Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації

–унітарна централізована держава з ринковою економікою і з інтеграцією в Європу,

–ідея неоконсерватизму з національною ознакою,

–захист української культури та підтримка християнської ідеології,

–в зовнішній політиці визначальним є інтеграція в Європейський союз і вихід з СНД,

–в економічних питаннях пріоритетним є приватновласницькі основи, підтримка структур малого та середнього бізнесу.

ІІІ) центристські партії ліберальної демократії (партія “Яблоко”, народно-демократична партія України, Аграрна партія України, Ліберальна партія України та ін.).Серед головних ідеологічних основ є побудова громадянського суспільства з орієнтацією на інтереси людини і подальшим розвитком інтеграційного процесу з європейськими країнами, обмеження державної влади та її втручання в соціально-економічне життя суспільства.

IV) лівоцентристи соціал-демократичного спрямування (СДПУ(о), Слов’янська партія, Партія регіонів, Соціал-демократичний союз, “Трудова Україна” тощо).

Основні ідеологічні основи: демократичне громадянське суспільство з гуманістичними цінностями та соціальною справедливістю.

V) лівого спрямування партії з ідеями соціалізму та комунізму (КПУ, СПУ, ПСПУ, Вол “Справедливість”, СелПУ, КПРС, та інші). Їх ідеологічними основами є:

–у державному будівництві є побудова унітарної радянської держави з широким місцевим самоврядуванням,

–в економічному питанні основним є суспільна, колективна власність, державний сектор економіки та ринкові відносини як цивілізоване соціально-справедливе співіснування.

Основними питаннями уваги опозиційних сил стає антикорупційна тема, недостатнього рівня соціальна політика держави та загальнонаціональні інтереси України.

Таким чином, процес становлення багатопартійної системи в Україні та структуризація суспільства розпочалися на рубежі 1989-1990 років і перманентно продовжуються. Країна пройшла шлях від нестабільної дрібнопартійності до формування більш стабільної багатопартійної системи з елементами поляризованого плюралізму. Не визначеними законодавчо залишається статус опозиційного руху та структура домінантних партій, остаточно не оформилася і не легітимізувалася “партія влади”, як політичний центр.

2. Соціальна політика держави має бути спрямована на життєві інтереси усіх верств населення. Після здобуття Україною незалежності соціально-економічна ситуація в державі загострилася. 3 січня 1992р. Україна пережила інфляцію та гіперінфляцію, коли ціни на товари та послуги зросли більш як у 50 разів. Менше 20% промисловості України мала завершений цикл виробництва. Основна частина продукції складалася з напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що використовувалися у виробничому процесі в інших республіках в період СРСР. Тому розрив економічних і технологічних зв’язків із Росією та іншими республіками при збереженні залежної структури виробництва боляче вдарив по молодій Українській державі. А науково-технічна і технологічна відсталість в ряді галузей української індустрії, низька конкурентноздатність її продукції не дали змоги швидкого інтегруватись у міжнародний поділ праці. До того ж європейська політико-економічна спільнота не дуже спішили розкрити свої обійми для потенційно сильного майбутнього конкурента. Як наслідок, у грудні 1993р. інфляція перевищила 90%, а національний дохід у першому кварталі 1994р. скоротився проти відповідального періоду 1993р. на 36%, обсяг виробництва – на 38%. Економіка України опинилася в стані руйнації. Це породило масове безробіття і зубожіння більшості народу України. За даними українських соціологів на середину 90-х років відбулося майнове розшарування громадян. Група багатих складала від 3 до 6%, група середньо заможніх – близько 13%, група бідних – за різними даними від 70,8% до 86,5%. Для порівняння відзначимо, що майнове розшарування в США виглядає так: багаті – 3%, забезпечені – 17%, середні – 60%, бідні 20%. За даними статистичного бюро Європейської комісії індекс купівельної спроможності населення України у 2001 був одним з найнижчих у Європі і становив 17% від Європейської норми.