Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою

Перші валютно-фінансові організації Об’єднаних Націй з’явилися на заключному етапі другої світової війни. Це були Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Угоди між ними і ООН були ратифіковані 1947 року.

За 50 років МВФ та МБРР зазнали певної еволюції. 1956р. від Банку відокремилася Міжнародна Фінансова корпорація (МФК), у 1960р.  Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Вони є філіями Банку, але отримали певну автономію і стали спеціалізованими установами ООН. 1988 року була створена ще одна філія, яка набула статусу СУ ООН. Це багатостороннє агентство з питань гарантій інвестицій (БАГІ). МБРР разом з названими установами складає групу Всесвітнього банку (ВБ). Світовий банк відіграє дуже важливу роль в економіці розвитку держав. Літом 1997 року СБ опублікував наступний доклад присвячений ролі держави в світовому розвитку. Навіть МБРР, який на протязі не одного десятиліття докладав великих зусиль, щоб переконати всіх в необхідності і навіть шкідливості втручання держави в економічний розвиток, відступив перед напором неопровергнутих факторів, але не здав своїх позицій повністю.

В наш час МВФ є одночасно кредитором, “натхненником” політичного курсу і “жандармом екологічного відновлення”. Як зазначає французький щотижневик “Євснмон дю жоді”, МВФ  це правляче регентство, влада якого особливо велика, якщо зважати, що він втручається передусім у випадках найгострішої кризи.Сила фонду в тому, що він може діяти у всесвітньому масштабі, а також у його велетенських аналітичних можливостях. Сьогодні це, по суті, гігантський банк даних і потужний центр глобального економічного аналізу, необхідного для контролю взаємної відповідності національних господарсько-політичних цілей, а також здійснення макроекономічних прогнозів щодо розвитку всіх країн-членів, виявлення наслідків та сумарних ефектів економічних заходів, що ними вживаються.

Про вихід Фонду за межі валютного регулювання і розширення його функцій як аналітичної й регулюючої інстанції свідчить його ключова роль разом з МБРР у розв’язанні кризи зовнішьної заборгованості. По-перше, ці організації стали виконувати роль всесвітнього форуму для обговорення проблеми на міжурядовому рівні і для прийняття рішень, що спиралися б на солідну фінансову базу. По-друге, вони підтримують іноземне фінансування країн-боржників. По-третє, вони сприяють урядам цих країн у пошуку шляхів стабілізації й структурної перебудови для виходу з кризи і прискорення розвитку.

МБРР

Загальні завдання, сформульовані в Статуті МБРР, такі: створення сприятливих умов для продуктивних виробничих капіталовкладень, заохочення приватних іноземних довгострокових інвестицій і регулювання їх міжнародного потоку, сприяння реконструкції й розвитку територій країн-членів, сприяння проведенню конверсії військової економіки в цивільному. У системі фінансових інститутів для забезпечення економічної стабільності банк був задуманий і як міст, за допомогою якого можна буде полегшити переміщення приватних капіталів. Але із самого початку діяльності Банку функція гаранта приватних капіталовкладень поступилася місцем активній функції кредитора, бо всі головні ринки приватного капіталу були тоді фактично паралізовані.

В останнє десятиліття діапазон компетенції Банку значною мірою розширився. Поступово він разом із МВФ перетворився із здебільшого фінансової установи в головний світовий центр опрацювання та апробації стратегії розвитку. Посередницька роль Банку в прибутковому та надійному розміщенні капіталів відступила, а на перше місце вийшла участь Банку в забезпеченні економічної та політичної стабільності світі. А вона значною мірою залежить від стабільності внутрішнього розвитку в країнах “третього світу”

Деякі аспекти діяльності МБРР майже із самого початку не відповідали потребам і країн-кредиторів і країн-позичальників. Це, насамперед те, що Банк не міг здійснювати прямі капіталовкладення в економіку країн, що розвиваються. Для цього була створена нова організаційна структура, діяльність якої пов’язана лише з приватним капіталом. Це міжнародна фінансова корпорація (розпочала свою діяльність 1956 р.).

Головними цілями МФК є:

-надання допомоги у фінансуванні приватних підприємств без гарантій відшкодування з боку урядів відповідних країн-членів; поєднання можливостей інвестицій місцевого і зовнішнього капіталу з передовими методами управління; стимулювання потоку приватного капіталу у виробничі підприємства країн-членів.

На відміну від МБРР, МФК надає позики і здійснює капіталовкладення головним чином у промисловість країн, що розвиваються. Вона також бере участь у створенні та розширенні діяльності компаній з фінансування промислового розвитку. Якщо МБРР головним чином надає таким компаніям позики, то МФК інвестує в них капітал і є їх акціонером. Головне завдання таких компаній  мобілізація місцевих та зарубіжних капіталів з метою промислового розвитку.