Стосунки Україна-Польща. Європейська безпека, інтеграція. Геополітичні орієнтири
ПЛАН
1. Українсько-польські стосунки та европейська безпека.
2. Україна-Польща: роль та місце в европейській інтеґрації.
3. Україна - Польща на шахівниці світу. Геополітичні орієнтири сьогодення.
Кожна країна, вибудовуючи свої зовнішньо-політичні пріоритети, насамперед звертає увагу на своїх сусідів, на своє так зване близьке зарубіжжя, яке з легкої руки деяких засобів масової інформації Москви накидається у формі такої ж моделі й Україні, і згідно з цією моделлю Киргизія для нас є близьким зарубіжжям, а Польща – далеким. Я хотів би внести в це необхідні корективи і наголосити на тому, що Україна має власне близьке зарубіжжя, яке складається з країн, які її безпосередньо оточують. Безумовно, до цього зарубіжжя входить Росія. Але до цього зарубіжжя входять і Польща, і Угорщина, і Словаччина, і Румунія. Тобто ті країни, які для Росії традиційно не є близьким зарубіжжям, хоча Польща, мабуть, таки є з огляду на кордон з Калінінградською областю.
Україна має семирічний стаж незалежного життя і разом з тим – сім років стосунків двох незалежних держав України та Польщі. Не випадковим і символічним є і те, що Польща була однією із тих держав, яка першою визнала українську незалежність.
Є тема стосунків між країнами так званої Західної Европи і так званої Центральної і Східної Европи. Аналізуючи поняття Центральної Европи, яке змінюється і яке вже змінилося після розпаду Радянського Союзу, потрібно привернути увагу до того, що на терені цього пострадянського, посткомуністичного простору вибудовується нова система відносин країн, які в ньому опинилися.
Серед цих груп країн є країни, які вже запрошені до вступу в НАТО, є країни, які вже запрошені до вступу в Европейський Союз, є країни, які стали асоційованими членами Европейського Союзу, є країни, які мають особливі стосунки з НАТО, є країни які хочуть вступити до Европейського Союзу, але не мають запрошення і не є асоційованими членами і нарешті, є дві країни, які не зверталися до Европейського Союзу і не зверталися в НАТО з пропозиціями про тіснішу співпрацю. Серед нових незалежних держав, з якими має співпрацю Польща – це Литва, Білорусь і Україна.
Показуючи чому саме українсько-польські стосунки дуже важливі для европейської безпеки. По-перше, це, на мій погляд, тому, що сам реґіон Центрально-Східної Европи, до якого належать і Україна, і Польща, мабуть є найперспективнішим з погляду динаміки розвитку реґіоном Европи в найближчому десятиріччі. Чому так? Тому, що він дуже вигідно розміщений, володіє великими природними і людськими ресурсами, і нарешті, низький, відносно низький, стартовий рівень розвитку та сусідство з розвиненими країнами Заходу, сусідство з країнами Европейського Союзу.
Далі, Україна і Польща – це дві найбільші країни Центральної Европи. Найбільші за територією, найбільші за ресурсами. Це дві країни, які знаходяться по різний бік колишнього радянського кордону, який ще і досі намагаються трактувати, як кордон СНД. Для України немає кордонів СНД. Для України є кордони України, є спільний кордон з Польщею, але тут є певна небезпека, є певні стереотипи і є загроза того, що з поширенням Европейського Союзу на схід режим кордону між Україною та Польщею може змінитися і це може якоюсь мірою вплинути на реанімацію колишнього радянського кордону.
Наголошуючи на тому, що сам зміст безпеки в Европі сьогодні змінюється. Треба, я думаю, звернути увагу на те, що військова загроза власне в Европі відходить на другий план. На перший план висуваються такі загрози безпеці, як тероризм, контрабанда зброї та наркотиків, нелеґальна міґрація, екологія. Власне це ті загрози, які характерні для країн з відносно високим рівнем розвитку. Особливого значення набуває чинник економічної безпеки. І тут важливо відзначити роль Европейського Союзу, який завдяки тому досвідові, який набуто цією організацією, поступово перетворюється на найвагомішу структуру економічної безпеки в Европі, яка забезпечує сталий і стабільний розвиток країн-членів Европейського Союзу.Також потрібно наголосити на тому, який зміст Україна бачить в своїх стосунках з сусідньою Польщею. Україна виступає і підтримує стратегічні пріоритети Польщі. І ми з свого боку відчуваємо, що Польща визнає і підтримує стратегічні пріоритети України. Це надзвичайно важливо для реалізації нашого стратегічного пріоритету, яким, як відомо, визнана як в Україні, так і в Польщі інтеґрація до европейських і евроатлянтичних структур. Тут ми маємо спільні завдання і спільні зусилля стратегічного характеру. Це той пріоритет, про який я тільки-но сказав, Україна і Польща намагаються спільно використовувати досвід реформування економіки в країнах, які переходять або перейшли від стану адміністративної економіки до стану ринкової економіки, від стану тоталітарних політичних режимів до демократії. Для нас надзвичайно важливим і цікавим є досвід реформування економіки, який має Польща. Україна і Польща мають або, на мій погляд, найближчим часом матимуть чіткіше окреслені великі спільні інфраструктурні проєкти, які безпосередньо впливають на безпеку не лише України і Польщі, але і на европейську безпеку. Пан Бжезінський згадував про проєкт транспортування енергоносіїв з Центральної Азії та Кавказу до Европи через територію України та Польщі. Я думаю, що тут можна ставити питання ширше: не лише з Центральної Азії і Кавказу, а і з Близького Сходу через територію Туреччини. І не лише енергоносіїв. Йдеться про великі транспортні проєкти, пов’язані з розбудовою і залізниць та автомобільних шляхів між Чорним і Балтійським морем. Бо наші країни Бог розташував так, що саме їхньою територією проходить найкоротший шлях між Чорним і Балтійським морем.