Політичні та правові погляди Сен-Сімона, Фур'є, Оуена

3.Франсуа-Марі-Шарль Фур'є

Другим визначним представником соціалістичного напряму, який також жив і творив у Франції, був Франсуа-Марі-Шарль Фур'є (Fourier), 1772-1837. Так само, як і Сен-Сімон, переконавшись, що Французька революція не стала перемогою ладу "розуму і свободи", Фур'є піддає рішучій критиці тогочасний устрій і формує власну концепцію його удосконалення. Його погляди викладені в кількох працях, найвизначнішою з яких є "Новий індустріальний і суспільний світ" (1828).

Усі проблеми людського суспільства Фур'є пояснював тим, що суспільство досі не зуміло пізнати передбачений Богом істинно справедливий "соціальний кодекс". Цей кодекс базується, на його думку, на визнанні головним і вирішальним фактором суспільного прогресу природних властивостей людини. Отже, вся історія людства є ніщо інше, як тільки сукупність певних закономірних етапів його розвитку, це шлях від соціального "безладдя" та "дисгармонії" до соціальної гармонії та справедливого соціального ладу. Мислитель ділив усю історію людства на такі періоди: дикість, варварство, патріархат і цивілізація. Факторами, які зумовлювали перехід від одного періоду до іншого, були розвиток промисловості та зміна правового становища жінки у суспільстві.Розглядаючи державно-правові інститути тогочасного суспільства, він відзначає притаманні їм недоліки. Зокрема, Фур'є стверджував, що право є ніщо, коли людина не має матеріальних гарантій для його здійснення. Цікавим є той факт, що Фур'є висуває ідею визначального значення у системі прав людини права на працю, підкресливши, що без цього права всі інші права нічого не варті. Реально усвідомлюючи недоліки сучасного йому суспільства, Фур'є вважав, що тільки мирним шляхом - через співробітництво та порозуміння всіх класів - можливе перетворення нерозумного і несправедливого устрою "цивілізації" в устрій справедливий, де панує "соціальна гармонія", основою якої є дружній союз усіх соціальних груп у рамках виробничих асоціацій, або, за термінологією Фур'є, фаланг. Фаланга - це землеробсько-промислове об'єднання, яке складається з 1600-1700 членів. Розподіл праці у фаланзі повинен бути здійснений відповідно до індивідуальних нахилів та здібностей кожного. Все виробниче, побутове та культурне життя членів фаланги регулюється відповідно до людських потреб і властивостей. Такий устрій асоціацій, на думку Фур'є, створить найбільш сприятливі умови для творчого змагання між представниками всіх видів фізичної та розумової праці. В результаті праця, яка за "цивілізації" є, звичайно, примусовою, перетвориться для членів фаланги в насолоду, у природну життєву потребу. У фаланзі також не буде місця відносинам влада-підпорядкування і, відповідно, відпаде потреба в державі як апараті примусової влади. Впровадження такого устрою асоціацій дасть змогу змінити політичний принцип "цивілізації" повинно бути багато бідних, щоб було декілька багатих на принцип - потрібно, щоб бідні користувалися поступово зростаючим добробутом, щоб багаті були щасливі. В ідеалі Фур'є вважав, що такі фаланги, незалежні і самодостатні, мають стати основою організації всього людського суспільства. Разом з тим такі асоціації, на думку мислителя, не заперечують наявності приватної власності та особистої свободи кожного. Життя фаланги регламентується нормами, прийнятими за загальною згодою. Над фалангами не існує якоїсь центральної влади, яка б могла втручатися в їхнє життя і діяльність. Отже, тут можна спостерігати певні анархістські тенденції, які згодом були розвинуті в окремий напрям політичної думки.

4.Роберт Оуен

У цей же період соціалістичний напрям починає свій розвиток в Англії. Першим і найбільш яскравим його представником був Роберт Оуен (Owen), 1771-1858. Погляди мислителя викладені в багатьох працях, найвідоміша з яких "Новий погляд на суспільство, або наука про формування характеру" (1814).

Оуен був перший з прихильників соціалізму, хто прагнув втілити свої ідеї в життя. Зокрема, будучи співвласником і керуючим фабрикою у Шотландії, він на початку століття запровадив тут скорочення робочого дня до 10,5 год., замість звичних тоді 13-14 год. Він вперше в світі організував при фабриці дитячий садок і ясла для дітей робітників. У 1824 р. у штаті Індіана (США) Оуен робить спробу організувати "комуністичну колонію" "Нова гармонія". Ця спроба закінчилася крахом, так само як і організація в Лондоні у 1932р. "Ринку обміну товарів", на якому виробники повинні були обмінюватися соїми виробами "на справедливій основі".Основною причиною соціальних проблем, що існують у суспільстві, Оуен вважав недостатній інтелектуальний розвиток суспільства. І тому, на його думку, досить шляхом пропаганди просвітити суспільство, ознайомити всі його класи з планом розумного, відповідного законам природи соціального устрою, щоб змусити людей покінчити зі своїми "помилками" і усунути "нерозумний" існуючий лад. Разом з тим, на відміну від двох попередніх мислителів, Оуен рішуче критикує і виступає проти приватної власності та економічної нерівності. "Приватна власність була і є причиною незліченних злочинів і бід, які відчуває людина", вона "відчужує людський розум один від одного, служить постійною причиною виникнення ворожнечі у суспільстві, незмінним джерелом обману і шахрайства серед людей". Оуен вважає, що за справедливого соціального устрою "все, за винятком тільки предметів суто особистого користування, перетвориться у суспільне надбання, а суспільне надбання буде завжди в надлишку для всіх". Проте він також виступає виключно за мирний, просвітницький шлях зміни суспільного устрою, революцію в людській свідомості. У цьому аспекті він значну увагу приділяв правовим механізмам, підкреслюючи, що за допомогою законів, які видаються державою, можна не тільки полегшити ті чи інші сторони життя трудящих, але й здійснити більш широкі реформи в їхніх інтересах. Оуен був одним з перших, хто висунув ідею "гуманного фабричного законодавства", обмеження робочого дня тощо. На його думку, надзвичайно важливо, щоб революція, яка вже почалася, мала форму виключно мирних і поступових перетворень, уникнула перетворення в насильницький переворот, і вказував на недопустимість здійснення революції темною некультурною масою, бо це неодмінно призведе до актів насильства та соціального хаосу і відкине людство назад, затримає утвердження царства розуму. Такий результат є неминучим, особливо якщо революцію будуть робити зовсім не підготовлені до цього люди, більше того - захоплені ідеєю класової помсти.