Партійно-політичний спектр сучасної України. Лівоцентристські партії
I. Громадянський конгрес України. (ГКУ)
Опозиція національно-демократичним силам виникла в загально-демократичному русі ще у 1990 році, коли частина проросійско налаштованих активістів різноманітних загальносоюзних демрухів зрозуміла, що кінцевою метою українських сил є незалежність.
Після путчу 1991 року та проголошення Акту про незалежність України частина незадоволених цими подіями об’єдналася у Вітчизняний Форум. В листівці, що вийшла напередодні Референдуму 1 грудня, ухваленої 14 листопада 1991 року Координаційною радою Київської крайової організації Вітчизняного Форуму, йшла мова про недопущення роз’єднання слов’янських народів. “Невже ми дозволимо синьо-жовтим галасунам і їхнім нинішнім холуям з колишньої номенклатури творити особисту “незалежність” від економічної кризи ціною нашого голодомору ?!” 1). Тому Вітчизняний Форум закликав проголосувати проти підтвердження Акту проголошення незалежності України на референдумі 1 грудня.
Активізація проросійських та українофобських сил розпочалася з II половини 1992 року, коли дала про себе знати економічна криза.
Неможливість впливати на політичні події в країні примусила різноманітні дрібні російсько-патріотичні сили об’єднатися в єдину організацію. На установчому з’їзді Громадянського Конгресу України були представлені: Громадянський Форум (на базі якого і було створено ГКУ), Вітчизняний Форум, Слов’янський Союз, відомий патріотичний клуб “Родина”, філія Народно-трудового союзу, залишки та чисельні “оргкомітети”, “товариства” та “общини” російськомовного населення. Під час з’їзду зі складу ГКУ вийшла більш радикальна група, що пізніше утворила ПСЕУ (філія РНЕ, Слов’янський союз, НТС та інш.).
Проголосивши своєю ідеологією захист інтересів російськомовної меншини, ГКУ відразу отримав широку підтримку серед люмпенізованого населення Південно-Східного регіону.
ГКУ звинуватив президента Л.Кравчука в розвалі економіки України, через розрив економічних зв’язків з Росією та іншими країнами СНД. Також Координаційна Рада ГКУ запропонувала Верховній Раді України прийняти рішення про проведення у вересні 1993 р. референдуму про довіру Президенту. ГКУ вимагав також, аби парламент прийняв закон, що визначав би повноваження вищих законодавчих та виконавчих органів країни. Окрім того, ГКУ закликав підтримати проект закону про вибори на пропорційній основі, тим самим сподіваючись отримати чимало мандатів 2).
Граючи на економічних негараздах в суспільстві, ГКУ підтримує всі страйки шахтарів та робітників у Донбасі, намагаючись поширити свій вплив на робітничі страйки та профспілки. Так ГКУ підтримав страйк Донецьких шахтарів в травні 1993 р.
У вересні 1993 року Громадянський конгрес висунув ідею створення на основі СНД Євразійського Союзу. Була навіть скликана конференція політичних партій, які зацікавленні у цьому проекті, з країн колишнього СРСР. Євразійське Співтовариство передбачає ратифікацію парламентами республік, що увійшли в нього, двох документів - Євразійської Хартії та Договору про Євразійське Співтовариство. Перший документ містить у собі Декларацію прав людини та Декларацію прав народів у Співтоваристві. Другий має зафіксувати рівність суб’єктів, підтвердити їх суверенітет, розмежувати повноваження Міжпарламентської Асамблеї, Президентської Ради, Колегійної Ради. Договір має містити в собі документи про укладення гуманітарного, економічного, дипломатичного та оборонного союзів.
В Співтоваристві будуть сформовані загальний ринок на основі рівності всіх форм власності, загальні інформаційне, культурне, громадянське та правове поле 3).
ГКУ прагне побудови в Україні громадянського суспільства з пріоритетом прав громадян над інтересами держави, нації та класів. Окрім того, ГКУ виступає за федеративно-земельний устрій України. В економічній сфері КГУ наголошує на рівноправності всіх форм власності з урахуванням приватної власності на землю, на необхідності податкової політики, спрямованої на підтримку підпиємницької ініціативи, одночасно з потребою створення дійових механізмів забезпечення зайнятості, соціального захисту і соціальної адаптації населення, а також створення в Україні зон вільного підприємництва.
В цілому діяльність ГКУ зводиться до чотирьох тез, які зазначені в програмних документах Конгресу - це боротьба за: