Динаміка ціннісних орієнтацій молоді

Але повернемося до молоді, яка розпочала свою трудову діяльність у 1960-ті роки. Ранжований за 10-тибальною шкалою ряд ціннісних орієнтацій мав такий вигляд:

Ціннісні орієнтаціїБали

Освіта7,4

Культура та мистецтво6,2

Громадсько-політична діяльність5,7

Фізичний розвиток5,6

Виробництво4,8Сім’я4,1

Відносно пасивний відпочинок3,9

Приробіток1,4

Бездіяльний відпочинок1,0

Розподіл опитаних за відносно сталими ціннісними орієнтаціями вивів на перші місця орієнтацію на сім’ю (41,6 %), освіту (23,3 %), громадську роботу (12,3 %) [14].

Аналіз взаємодії ціннісних орієнтацій показав, що орієнтовані на сім’ю ставлять на перше місце освіту, а орієнтовані на освіту – сім’ю. Отже, чільне місце в орієнтаціях, життєвих планах молоді в 1960-ті роки посідали цінності освіти і сім’ї.

В 1963 – 1966 роках В. Лісовський провів дослідження серед ленінградської молоді. На запитання „Що вам в першу чергу необхідно, щоб бути щасливим?”, переважна частина (70 %) відповіла: „Мати цікаву, улюблену справу”, „Повага оточуючих”, „Кохати і бути коханим”.

Аналогічне дослідження проводилося 1977 року в Латвії. На запитання „Що вам в першу чергу необхідно, щоб бути щасливим?”, 55 % респондентів відповіли „Мати цікаву улюблену справу”, 54 % - „Кохати і бути коханим”, 43 % - „Мати хороше здоров’я”. Тільки 32 % вважали головним у житті „підвищення власного добробуту” [5, с. 8].

Основним предметом досліджень молоді 1970-х і 1980-х років були цінності трудової діяльності. Так, молодь 1970-х віддавала перевагу змістовим характеристикам праці; далі йшли важливі цінності, пов’язані з можливістю задоволення потреб духовного зростання; на останньому ж місці опинилися характеристики становища спеціаліста (службове зростання тощо).

Отже, зберігаючи переважаючу орієнтацію на змістовність праці, молодь 1970-х років в більшій мірі, ніж попередня її когорта (1960-і роки), висунула на перший план колективістсько орієнтовані цінності.

За даними дослідження, проведеного Академією суспільних наук 1982 року в Москві і Московській області, на перше місце серед життєвих цінностей респонденти, 50 % яких складала молодь, висували: „цікаву роботу” – 75,3 %; „сімейне щастя, кохання, діти” – 66,4 %; „повага інших” – 43,6 %; „повне матеріальне благополуччя” – 31,6 %.

У 1980-х роках серед цінностей у сфері праці на перший план виходять цінності професійного зростання, матеріального добробуту і суспільного визнання. Що стосується цінностей творчості, самоствердження, суспільної користі, то їх місце у системі ціннісних орієнтацій було малозначущим.

Як показав порівняльний аналіз досліджень, матеріальна забезпеченість як цінність з переходом від покоління до покоління здобувала все вищий ранг. Можливо, це пов’язано з тим, що радянське суспільство поступово втрачало статус „суспільства рівних можливостей”, а тому молодь найбільше цінувала у професії можливість одержувати високі доходи, аніж її суспільну користь.