Основні напрямки становлення розвитку політичної системи та суспільства в сучасній Україні

•зростанням робітничого руху і створенням буржуазних політичних партій, рухів тощо;

•загально гуманітарним прогресом, пов’язаним з роллю ЗМІ, преси, мистецтв тощо;

•зростанням ролі ідеології – світської і релігійної;

•глобалізацією проблем, що стоять перед людством.Політичну систему суспільства досліджували протягом багатьох століть, починаючи від Аристотеля. Але ва¬гомих результатів було досягнуто лише в XX ст. після за¬стосування американським теоретиком Д. Істоном методу системного аналізу (“Політична система”, “Системний аналіз політичного життя”). Це дало можливість ученим перейти від вивчення фактів до вироблення загальної теорії, позаяк окремі факти значущі лише в межах загаль¬них моделей, які сприяють чіткішому уявленню про функціонування політичних систем. Модель Д. Істона дає змогу уявити становище та умови дії політичної системи, прогнозувати наслідки схвалених політичних рішень.

Американський полі¬толог Г. Алмонд (“Порівняльні політичні системи”, “Порівняльний політичний аналіз”) розглядав політичну систему як набір ролей, що взаємодіють, або як рольову структуру. Найважливіша функція політичної системи — вивчення та з'ясування особливостей ситуації. Моделі функціонування політичної системи розробля¬ли також Т. Парсонс, Г. Спіро, К. Кулчар та інші західні вчені.

2. Структура політичної системи

Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових.

Структура політичної системи — сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність.

Головний єднальний компонент системи — політична влада — зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Важливою функцією влади є створення внутрішніх, зв'язків системи, врегулювання конфліктів політичними засобами і регламентація поведінки людини, тобто можливість впливати на неї з допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, сили. Отже, влада — це елемент, джерело управління, основа розвитку й функціонування політичних систем.

Структуру політичної системи становлять:

1. Політичні відносини.

2. Політична організація суспільства.

3. Засоби масової інформації.

4. Політичні принципи та норми.

5. Політична свідомість і культура.

Політичні відносини. Вони формуються в суспільстві щодо завоювання та здійснення політичної влади. Це —

•міжкласові, внутрікласові, міжнаціональні та міждержавні відносини;

•вертикальні відносини у процесі здійснення влади між політичними організаціями (державою, партіями, трудовими колективами);

•відносини між політичними організаціями та установами (адміністрацією, інститутами).

З політичних відносин виростає політична організація суспільства, охоплюючи його стабільні політичні організації та установи, які здійснюють політичну владу. Їх поділяють на три види: