Політика як суспільне явище
Але якщо влада є самоціллю для певних політичних суб'єктів, це може спричинити серйозний конфлікт, оскільки суспільство не здатне нормально функціонувати, коли не враховуються інтереси інших політичних суб'єктів.
В окремі періоди історії боротьба за владу може виходити на перший план, однак після цього обов'язково настає період, коли сфера політики стає набагато ширшою і охоплює процеси функціонування та розвитку влади, впливу на економічні, соціальні, духовні процеси, що відбуваються в суспільстві.
Таким чином, констатуємо, що об'єктом політики в різних сферах суспільства є відносини соціальних груп із питань, життєво важливих для зазначених груп і суспільства взагалі, а та-
кож відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому — форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо.
Суб'єктом політики можуть бути особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. (Під творенням політики розуміють постійну й певною мірою самостійну участь у політичному житті відповідно до власних і суспільних інтересів, вплив на поведінку та стан інших суб'єктів.)
Здатність творити політику характеризують терміном політична суб'ектність, яка залежить від об'єктивних можливостей діяти (обмежених структурою політичних сил і рівнем розвитку суб'єкта) і суб'єктивних можливостей (мотивації, знань, умінь, послідовності дій).
Суб'єктів політики можна класифікувати за розглянутими далі ознаками.
1. Інтересом, який вони прагнуть реалізувати через політичну владу:
• громадянське суспільство загалом;
• соціальні, етнічні та конфесійні групи;
• окремі особистості.
2. Соціально-становою приналежністю:
• стани (робітничий, селянський тощо);
• політичні лідери (еліта) станів.
3. Соціально-професійною приналежністю:
• громадяни, які мають політичні права і не є професійними політиками;
• громадяни, котрі тимчасово професійно здійснюють політичну діяльність як обрані до представницьких, виконавчих або судових органів влади;
• громадяни, які професійно здійснюють політичну діяльність (теоретичну чи практичну);
• громадяни, які працюють у державно-адміністративному апараті, що репрезентує державу.
4. Належністю до організованих етноконфесійних груп:
• етнополітичні об'єднання та рухи (етносів, що домінують, чи національних меншин);