Менеджмент виборчої кампанії
3. Група швидкого реагування — оперативного вивчення громадської думки, її моніторингу з метою дослідження динаміки рейтингу популярності кандидата, окремих положень його програмних настанов та аспектів і особливостей формування політичного іміджу кандидата.
На основі цих даних коригуються стратегія й тактика передвиборних дій, реальний імідж кандидата.
Аналіз президентських кампаній в Україні 1991 і 1994 pp. показав, що засоби масової інформації досить активно висвітлювали основні положення програм кандидатів та їхні біографії, однак ми майже нічого не знали про діяльність членів команд, їхні особистісні та професійні якості.
В той же час у повсякденному житті ми дуже часто вживаємо таке прислів'я: "Скажи мені, хто твій друг, і я скажу — хто ти". А в умовах недорозвиненості політичних структур суспільства, коли авторитет політичних партій і рухів доволі низький, за наявності яскравої команди інтелектуалів імідж останніх можна використати на сто відсотків. Не зайве повторити — короля створює оточення.
Зробімо невеличкий ліричний відступ і уявімо собі, що кандидату, який не мав сильної команди, дуже поталанило й він виграв вибори. Навіть якщо він дуже талановитий організатор і суперрадикал, йому не вдасться подолати інерцію старого апарату без "своїх кадрів" на ключових посадах. В іншому разі його будуть майстерно "підставляти", подавати перекручену інформацію, спираючись на яку він прийматиме помилкові рішення. А якщо він зачепить інтереси впливових кіл суспільства, його просто усунуть або поставлять у такі рамки, що нашому герою мало що вдасться зробити.
Ви вже переконалися, що гарна команда — то половина справи? Ні? Тоді пригадайте талановитого (доведіть, що це не так!) більшовика В. Леніна: "Дайте нам організацію революціонерів, і ми перевернемо Росію" ... Перевернули...
Добираючи команду, бажано не передати куті меду й не перебрати з так званими весільними генералами. Останні через свою виняткову популярність і зайнятість не є найефективнішим засобом досягнення перемоги на виборах.
Політична практика свідчить, що члени передвиборної команди лідера мають досить високі шанси потрапити до складу правлячої команди після перемоги свого кандидата на виборах.
Але потрапити до правлячої команди значно легше, ніж утриматися в президентській "обоймі".
Під час формування урядової команди на основі передвиборної варто приділити особливу увагу не лише політичним і професійним аспектам персонал-менеджменту адміністрації, а й проблемам психологічної сумісності команди. Але ці аспекти ми розглянемо пізніше на прикладі організації роботи урядової команди, оскільки вона відрізняється за принципами своєї побудови від передвиборної команди. Основна ж відмінність полягає в тому, що кандидат формує свою команду за принципом "як хочу", а переможець — "як можу", бо, враховуючи передвиборні обіцянки, він змушений формувати свою адміністрацію не завжди на основі особистих симпатій-антипатій. Що вдієш, політика вимагає від лідера і таких жертв...
Оцінювання політичної ситуаціїДо початку передвиборної кампанії конче потрібно мати об'єктивну, ґрунтовну інформацію, щоб проаналізувати політичну ситуацію в країні загалом і в обраному виборчому окрузі зокрема. Це потрібно надто тому, що кожен кандидат розв'язує для себе проблему оптимізації людських (команда), фінансових (передвиборний фонд), матеріальних (транспорт, поліграфія, розмножувальна техніка) та часових ресурсів, відведених на виборчу кампанію. А без правильного, адекватного оцінювання розстановки
політичних сил унеможливлюється прийняття відповідних політичних рішень.
Для всебічного оцінювання ситуації у виборчому окрузі необхідно мати таку інформацію:
• історичні та географічні особливості округу;
• соціально-демографічний портрет округу;