Політика та ідеологія

1. Сутність політики

Об'єктом дослідження політології є політика — явище надзвичайно складне. За демокра¬тизації, гуманізації та індивідуалізації суспільного життя основним завданням політики має стати підвищення її ефективності й відповідальності.

Походження поняття «політика» здебільшого пов'я¬зують із назвою однойменної праці давньогрецького мислителя Аристотеля, в якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади.

Як відносно самостійна сфера суспільного життя, політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релі¬гійною диференціацією суспільства. Покликали її до жит¬тя ускладнення механізмів матеріального виробництва, культурний прогрес, зростання соціальної мобільності суспільства. Внаслідок цих об'єктивних процесів виокре¬милися групи людей з підвищеною конфліктністю, непри¬миренністю. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мис¬тецтво суспільного існування, необхідний чинник збере¬ження цілісності диференційованого суспільства.

Вислів У.Черчіля: “Навіть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика цікавиться нами”.

Дуже поширеною на Заході є думка про те, що політика, держава та уряд – це механізм за допомогою якого вільні громадяни прагнуть задовольнити власні цілі та інтереси.

«Політика» є одним з найбільш неоднозначних тер¬мінів. Це виявляється насамперед у повсякденному жит¬ті, коли політикою називають будь-яку цілеспрямовану діяльність: мистецтво управління суспільством, громадську активність, сферу задоволення амбіційних і корис¬толюбних прагнень людей тощо.

Узагалі існують два основні підходи до тлумачення терміна "політика": з одного боку, це заняття малодостойне й цинічне, з іншого – високоморальне й творче, притаманне "справжнім аристократам духу", як говорили древні.

Сучасні традиції вживання терміна "політика" започатковані античним (давньогрецьким) розумінням політики як вельми благородної справи – мистецтва державного управління, покликаного об'єднати суспільство навколо вищої його мети.

Неоднозначність побутових уявлень про політику по¬в'язана зі складністю й багатогранністю її виявів. Саме тому побутують різні наукові тлумачення, в яких політи¬ка постає як:

–– одна зі сфер життєдіяльності суспільства;

–– сфера виявлення інтересів соціальних груп, їх зіткнення і протиборства;

–– спосіб певної субординації цих інтересів, підпорядкування їх найвищому началу, більш значущому і обов’язковому;

–– рух соціальних груп, спільнот, які прагнуть здійснити свої інтереси через загальний інтерес, що набуває примусової форми для решти суспільства;

–– чинник становлення людини як вільної, унікальної і неповторної.

–– система певних суспільних відносин, взаємодія класів, націй, держав між собою і з владою;

–– сукупність дій, за¬ходів, установ, за допомогою яких узгоджуються ін¬тереси різних верств населення;

–– прагнення здобуття і ви¬користання державної влади, цілеспрямованого впливу на неї;