Націоналізм як принцип самовизначення нації
ПЛАН
Вступ
1. Поняття націоналізму. Чинники, які впливають на формування націоналізму
2. Націоналізм як ідеологія
Використана література
Вступ
Національна політика держав базується на трьох основних принципах: расизм, націоналізм і інтернаціоналізм.
Політику націоналізму поводили в минулому і проводять сьогодні багато федерацій світу. В період національно-визвольної боротьби ідеї націоналізму використовуються досить широко. Нерідко ці ідеї виступають як націонал-демократизм. Вирішивши, в якій мірі, внутрішні завдання, проблеми націоналізму втрачають свій вплив та значення. Так країни Західної Європи своєї національної інтеграції досягли давно.
За думкою французького політика і соціолога М.Догана, сьогодні вони знаходяться в постійній стадії формування. Ці країни ставлять за мету створити міцне національне співробітництво в галузі економіки, культури, соціального і політичного життя. Національна позиція кожного із Західне європейських держав по відношенню до інших країн Західної Європи перебуває в стані ерозії в тому плані, що проявляються більші якості основної характеристики громадянської культури.
1. Поняття націоналізму.
Чинники, які впливають на формування націоналізму
Націоналізм органічно випливає з вимоги кожної нації бути організованою в суверенну державу. Більшість дослідників беззаперечно пов’язують його з такою вимогою. Геллнер пише: «Націоналізм – це передовсім політичний принцип, за яким політична одиниця має збігатися з національною одиницею... Національне почуття – це почуття гніву від порушення цього принципу або ж почуття задоволення від його додержання. Націоналістичний рух приводиться в дію саме такими почуттями»
Націоналізм все ще залишається однією із найбільших цінностей в сучасному світі, але не в Західній Європі. Тут він має тенденцію до згасання, поступаючись над національному. В самосвідомості населення домінує почуття необхідності тісного взаємовигідного співробітництва з вищими країнами, насамперед в галузі економіки. Кожна країна відчуває необхідність в торгівлі із іншими країнами, і в першу чергу, із своїми безпосередніми сусідами. Для більшості країн Західної Європи більше половини валового національного продукту створюється за рахунок зовнішньої торгівлі. Неможливо не врахувати суперечності які існують між ними але і взаємозв‘язок налагоджений тісний. Враховуючи сучасний рівень технології, жодна європейська держава, навіть Англія, Німеччина чи Франція, не мають необхідної свободи. Такий взаємозв‘язок сприяє народженню наднаціонального руху, який підриває старий економічний ізоляціонізм чи протекціонізм.
Крім того, країни Західної Європи об‘єднались з метою здійснення оборонної політики. Жодна із Європейських демократій не може сьогодні оголосити себе незалежною у військовому відношенні, так як націоналізм втратив свою військову основу. Військова залежність і економічна взаємозалежність виявляють себе в тісній взаємодії.
З точки зору культурного розвитку, то за останні десятиріччя в європейській самосвідомості відбулися великі зрушення. Багато факторів говорять про те, що досить активно проходить процес інтернаціоналізації національних культур. Сьогодні люди, ідеї і товари вільно циркулюють в Європейському Співтоваристві. За останні сорок років границі європейських держав пересікли більше європейців ніж за вісім минулих сторіч. Кожного літа мільйони людей з північних районів їздять до південних морів. Телебачення не знає національних кордонів. Не дивлячись на різномовність, культури народів все меншій мірі остаються національними. Сьогодні успішно працюють такі європейські об‘єднання як: „Рада Європи”, „НАТО”. Введена загальна грошова одиниця „Євро”, діє Європарламент.