Методика оцінки

Метод галузевих коефіцієнтів поки не отримав достатнього розповсюдження у вітчизняній практиці у зв'язку з відсутністю необхідної інформації, що вимагає тривалого періоду спостереження.

Суть порівняльного підходу при визначенні вартості підприємства полягає в наступному. Вибирається підприємство, аналогічне оцінюваному, яке було недавно продане. Потім розраховується співвідношення між ціною продажу і яким-небудь фінансовим показником по підприємству-аналогу . Це співвідношення називається мультиплікатором. Помноживши величину мультиплікатора на той же базовий фінансовий показник оцінюваної компанії, отримаємо її вартість.

Приклад. Необхідно оцінити підприємство, що отримало в останньому фінансовому році чистий доход у розмірі 950 тис. грн. Аналітик знає, що недавно була продана схожа компанія за 8000 тис. грн., чистий доход якої за аналогічний період склав 800 тис. грн.

1. Розрахуємо по компанії-аналогу мультиплікатор ціна/чистий доход:

8000 : 800 = 10.

2. Визначимо вартість оцінюваної компанії: 950- 10 =9500 млн. грн.

Проте, не дивлячись на уявну простоту, цей метод вимагає високої кваліфікації і професіоналізму оцінювача, оскільки передбачають внесення достатньо складних коректувань для забезпечення максимальної зіставності оцінюваної компанії з аналогами. Крім того, оцінювач повинен визначити пріоритетні критерії зіставності виходячи з конкретних умов, цілей оцінки, якості інформації.Порівняльний підхід до оцінки бізнесу багато в чому аналогічний методу капіталізації доходів. В обох випадках оцінювач визначає вартість компанії, спираючись на величину доходу компанії. Основна відмінність полягає в способі перетворення величини доходу у вартість компанії. Метод капіталізації передбачає розподіл величини доходу на коефіцієнт капіталізації, побудований на основі загальних ринкових даних. Порівняльний підхід оперує ринковою ціновою інформацією в зіставленні з досягнутим прибутком. Проте в даному випадку доход умножається на величину співвідношення.

Процес оцінки підприємства методами компанії-аналога і операцій включає наступні основні етапи:

I етап. Збір необхідної інформації.

I етап. Збір необхідної інформації

II етап. Зіставлення списку аналогічних підприємств.

III етап. Фінансовий аналіз.

IV етап. Розрахунок оцінних мультиплікаторів.

V етап. Вибір величини мультиплікатора.

VI етап. Визначення підсумкової величини вартості.

VII етап. Внесення підсумкових коректувань.

Список використаної літератури

1.Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”

2.Основи оцінки нерухомості. Г.В. Попов Москва 1995р