Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності

залучення найманих працівників до управління.

Світовий досвід свідчить, що ринкова економіка працює менш ефективно там, де ПД. скована або надмірним джерелом регулювання або багато чисельними соціальними обмеженнями, а також низький рівень культури і освіти населення. Саме ці фактори найбільш рельєфно проявилися в нашій країні як наслідок багаторічного планування ком-адмін. системи. Отже, розвиток Підприємництва і відповідно і ринкових відносин повною мірою в Україні можливий лише за умов нейтралізації цих факторів.

3. Перші спроби систематичного теоретичного осмислення Підприємництво з іменами Рішара Контільйона (англ..), Адама Смітта (англ.), Жоржа-Бернарда Сел. (фр.).

Термін «Підприємництво» першим запровадив в економічний лексикон на початку ХVІІІ ст. англійський економіст Р.Контільйон. Вагомий внесок у теорію Підприємництва зробили німецькі економісти В.Замбарт і економісти австрійської школи ХХ ст. Й.Шумперер, Ф.Хайєк. Незважаючи на певні розбіжності у трактуванні змісту Підприємництва всі дослідники підкреслюють винятково важлива значення для економічного зростання.Підприємницька діяльність в Україні була дуже розвиненою. У ХVІІІ ст. тільки на Лівобережжі щороку відбувалося майже 400 ярмарків, дрібна торгівля проводилась на 700 місцевих ринках, великі ярмарки в Ніжні, Києві, Полтаві тривали по кілька тижнів і безумовно впливали на ціни європейського ринку.

4. Підприємець як економічний феномен є категорією бізнесу.

Елементами системи бізнесу є:

1.Підприємницький бізнес.

2.Споживчий бізнес.

3.Трудовий бізнес.

4.Державний бізнес.

Бізнес – поняття ширше від Підприємництва і охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи в дію не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державне страхування підприємництва є елементом системи бізнесу і його найбільш поширеним різновидом.

Необхідно і важливо розрізняти Підприємництво від менеджменту, а підприємця від менеджера.

Підприємець – це людина, яка вкладає власні кошти в розвиток підприємства, розпочинає нову справу зважується на ризик, під особисту майнову відповідальність.

Менеджер – найманий працівник, який обов’язково займає постійну посаду. В його розпорядженні знаходяться люди. Він організовує реалізацію завдань. установлених підприємцем. Він, як правило, не несе майнової відповідальність за свої дії.

Підприємець – це менеджер, тому, що він є менеджером виробництва, праці і управління. Хоча не кожен менеджер є підприємцем, бо менеджер може працювати за наймом.

Підприємець може бути власником, а може працювати і при допомозі позичкового капіталу.

Згідно з сучасним трактування підприємець розглядається як господарюючий суб’єкт, який:

1.Шукає і здійснює найефективнішу комбінацію факторів виробництва з метою одержання прибутку;