Електрони та їх роль в електричному струмі

Який зміст ми тепер вкладаємо у цей термін ? Звернемося до схеми замкнутого кола ( мал. № 7 ) . У зовнішній частині кола струм проходить у напрямі електричного поля ( від плюса до мінуса ) . У джерелі він проходить проти поля , проти напряму електричних сил . Отже , цей рух не може спричинюватися

- 13 -

електричними силами . Прийнято називати ці сили , що діють у джерелі , сторонніми силами . Термін “сторонні сили “ , був запропонований пізніше . Робота сторонніх сил на внутрішній ділянці кола , тобто в елементах , спрямована на переміщення заряду 1 Кл , і характеризує електрорушійну силу .

Якщо коло розімкнуте й сили струму немає , то робота сторонніх сил спричинює тільки виникнення різниці потенціалів на полюсах джерела . Звідси уже простий спосіб визначення електрорушійної сили - потрібно виміряти різницю потенціалів на полюсах розімкнутого джерела . Якщо користуватися вольтметром,

то вимірювання буде , природно , лише наближеним , бо вольтметр сам замкне коло . Чим більший опір має вольтметр , тим ближчими будуть покази до дійсного значення ЕРС .У замкненому полі ЕРС проявляється в роботі переміщення одиничного заряду по зовнішній і внутрішній частинах кола . У зовнішній частині кола електрична енергія перетворюється в інші види енергії . Провідники нагріваються в усіх цих випадках . На внутрішній частині замкнутого кола робота сторонніх сил також спричинюватиме нагрівання джерела . У такому випадку відбувається спад напруги в зовнішньому колі і спад напруги у внутрішньому колі . Отже робота сторонніх сил обов'язкова для даного кола , але вона складається з двох частин : роботи в зовнішньому колі і роботи в внутрішньому колі . Коли зменшується напруга на зовнішній частині кола , то збільшується напруга на внутрішній частині кола . Внутрішній опір - величина стала , яка залежить тільки від будови елемента , отже , при цьому має збільшуватися сила струму . Спад напруги на зовнішній частині кола розраховують за формулою : UЗ=IR .Так само можна визначити спад напруги на внутрішній частині кола . Звідси E=IR + Ir , тому I=E/R+r . Розглянемо ще випадок , коли зовнішнє електричне коло , крім резисторів , має ділянку ЕРС , яка діє проти ЕРС джерела . Таку ЕРС має , наприклад , увімкнений на зарядження акумулятор або електродвигун постійного струму . У цьому випадку для зовнішнього кола у формулу U=IR замість U треба підставити U-E1 .

- 14 -

Тоді U- E1 =IR . Звідки I=U - E1 /R . Якщо подібну підстановку зробити у формулу для повного кола , то E=IR - E1 +Ir +Ir1 , звідки E + E1 = IR + Ir +Ir1 . Це рівняння відоме відоме під назвою другого правила Кіркгофа і є узагальненим законом Ома . Читається так : у будь-якому замкненому контурі алгебраїчна сума усіх електрорушійних сил дорівнює алгебраїчній сумі спадів напруг на всіх ділянках кола .

- 15 -

5 . Четвертий стан речовини .

Плазма .

Кількість станів , у яких може бути речовина , не обмежується трьома . Ще Фарадей понад 140 років тому говорив про особливий , відмінний від звичайного стан - про “ електротонічний “ , тобто електрозбуджений стан матерії , а в1879 р. англійський фізик Крукс назвав свою доповідь так : “Про променисту матерію , або Четвертий стан матерії “ .

Що ж таке плазма ? Плазма - це іонізований газ , у якому густини позитивних і негативних зарядів практично збігаються . Властивості плазми настільки відрізняються від звичайних газів , що цілком справедливо фізики відносять її до особливого , четвертого стану речовини . Як відомо газ поганий провідник електрики . Заряджений електроскоп у сухому повітрі дуже довго не розряджається , у місці розриву електричного кола через повітряний проміжок струм не проходить і т.д.

Щоб середовище могло проводити струм , потрібно носії електричних зарядів : у металах це електрони , в рідинах - позитивні й негативні іони , які утворюються в результаті електролітичної дисоціації . Щоб зробити газ провідним , потрібно спричинити розщеплення його молекул і атом на іони й електрони . Іонізацію можна збудити нагріванням ультрафіолетом і рентгенівським промінням , і промінням радіоактивними речовинами .