Вивчення пізнавальних інтересів та формування творчої активності на уроках фізики

Іншою визначальною рисою ІІІ групи учнів є небайдужість їх до логіки матеріалу фізики.

Так, віддаючи перевагу дослідам, вони обгрунтовують це місцем і роллю дослідів в шкільному курсі фізики (“Я хотів би, щоб сказане вчителем завжди було доведено за допомогою дослідів”). У виборі ними бажаного виду роботи на уроці і дома спостерігається диференційований, значно свідоміший підхід.

Висловлюючись про той чи інший вид роботи, ці підлітки мають на увазі насамперед процес його виконання. Більша половина учнів групи читають додаткову літературу та параграфи – постійно, решта епізодично.

Отже, для цієї групи підлітків визначальним є спрямованість їх інтересу на зміст матеріалу фізики, і його логіку, наявність мотивів, хай навіть не зовсім стійких, що йдуть від самого процесу навчальної діяльності. У цих учнів глибші знання з фізики. Для них характерна наявність практичних умінь і навичок роботи з книгою, розв’язування задач. На результатах їхньої роботи з фізики позначається її різноманітність.

Група IV (2,7%). Фізика для цих учнів має значення як з точки зору далеких широких перспектив, обумовлених значенням її як науки, так і безпосередніх, близьких, особистих. Значення фізики вони обумовлюють конкретним фізичним матеріалом, його суттю, практичним застосуванням. Ці школярі дістають велике задоволення від занять з фізики, постійно прагнуть розширити свої знання в ній, поглибити їх. Вони систематично читають додаткову літературу, в розповідях передають не тільки зміст прочитаного, а й висловлюють своє емоціонально-позитивне ставлення до нього, мають власні бібліотечки і постійно поновлюють їх. У більшості з них є своя “обрана” галузь фізичних знань, які вони віддають дещо більшу перевагу і в якій мають досить грунтовні знання, що виходять з межі шкільної програми. Досліди втрачають для них переважаюче значення перед іншими видами роботи. При цьому спостерігається збільшення питомої ваги тих видів роботи, які вказують на більш теоретичний характер інтересу учнів до фізики.

Отже, в основі інтересу цих підлітків до фізики лежать ведучі внутрішні мотиви. Відповідно і знання їх також глибокі і грунтовні, міцні і свідомі. Навчання для них є творчою працею.

З наведених характеристик видно, що кожна група учнів відрізняється від попередньої не тільки змістом і співвідношенням основних компонентів інтересу, а (учнів до фізики) й більшою його глибиною, стійкістю, обсягом, усвідомленістю та способами реалізації. Відмінам в характері інтересу учнів до фізики відповідають зміни в глибині і міцності знань, в наявності основних пізнавальних умінь і навичок.

Якщо розглядати інтереси учнів до фізики з точки зору основних ознак будь-якого пізнавального інтересу, то лише відносно ІІІ і IV груп можна твердити, що для них характерний стійкий пізнавальний інтерес до фізики. Саме цей інтерес збільшує можливості розумового розвитку підлітків, сприяє формуванню творчої активності та впливає на формування їх особистостей, веде до глибокого засвоєння і постійного поповнення знань, перетворює навчання фізики з необхідності в потребу і тому формування такого пізнавального інтересу і творчої активності є безпосереднім завданням кожного вчителя фізики. Проте цей інтерес, як випливає з цифр, наведених вище, мають лише 11,5% учнів. Ця цифра залежить також від того в якому учні класі.

Факт наявності в класі учнів з різними (за характером) інтересами до фізики переконує в необхідності диференційованого підходу до підлітків з метою формування в них справжніх пізнавальних інтересів та творчої активності. Крім того, наведений поділ учнів на групи вказує напрям на формування інтересу: вчитель, виходячи з особливостей інтересу і рівня творчої активності учнів класу, повинен планувати роботу так, щоб забезпечити успішний перехід учнів з першої групи в другу, з другої в третю і т.д. Знання особливостей інтересів учнів кожної з груп дає можливість визначити, яким методам та прийомам слід віддати перевагу в тому чи іншому випадку. Наприклад.1. Оскільки додаткове читання є одним із засобів формування інтересу учнів до фізики, вчителеві слід проводити відповідну роботу для залучення учнів до читання додаткових параграфів підручника і науково популярної літератури. Для учнів ІІІ і IV груп досить самих рекомендацій. А щоб залучити решту учнів (це більшість учнів в реальності) до додаткового читання потрібна значна робота. Один з можливих шляхів стимулювання читання учнями додаткових параграфів може бути такий. Зміст параграфів для додаткового читання вчитель використовує для постановки проблеми і показу необхідності вивчення нового матеріалу. В кінці уроку учням рекомендується прочитати додатковий параграф, де вам зможуть знайти більш докладний опис питань, порушених на початку пояснення нового матеріалу. На наступному уроці учням пропонують доповнити відповідаючих і за змістовні відповіді виставляють оцінки. Пізніше, матеріал додаткових параграфів вводиться в умови здач для розв’язування (задач) на уроці і лише згодом можна обмежуватися самими рекомендаціями.