Навчальний експеримент у системі вивчення фізики в середній школі

§ 2. ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ДЕМОНСТРУВАНЬ 3 ФІЗИКИ

Під демонструваннями з фізики розуміють покази фізичних явищ і зв’язків між ними. Демонстрування звичайно поділяють на дві групи: демонстрування самих фізичних явищ і демонстрування засобів унаочнення (моделей, плакатів, слайдів та ін.). Обидві ці групи демонструвань взаємно доповнюють одна одну, але основою для педагогічного процссу є перші з них, тобто демонстрування дослідів.

Демонстрування дослідів — активний цілеспрямований процес, у ході якого вчитель керує відчуттямп та сприйманнями учнів і на їх оспові формує певні поняття й переконання.

Метод і завдання демонструвань можуть бути різними. Здебільшого їх застосовують при розв’язуванні таких дидактичних завдань:

а) створення початкових уявлень про фізичні явища (наприклад, демонстрування механічних рухів, теплової дії струму);

б) формування фізичних понять;

в) встановлення функціональних залежностей між величинами (демонстрування залежності опору провідників від температури, залежиість прискорення тіла від його маси та ін.);

г) підведення учнів до розуміння сучасних фізичних методів до-слідження (осцилографічного, стробоскопічного, спектрального та ін.);

д) показу практичного застосування фізичних законів в інших науках і техніці;

е) розкриття принципів, покладених в основу деяких технологічних процесів (електрофарбування, електроіскрова обробка матеріалів, міднення та ін.);

є) показу в мініатюрі природних явищ (грім, блискавка, північне сяйво, райдуга);

ж) формування практичних умінь і навичок у поводженні з фізичною апаратурою.

Демонстрування дослідів завжди пов’язане з відповідними поясненнями вчителя. У зв’язку з цим важливого значення набуває доцільне поєднання класного експерименту із словом учителя. Відомий педагог професор Л. В. Занков визначив чотири форми поєднання слова вчителя і демонстраційного експернменту.

І ф о р м а. Учні дістають навчальну інформацію, спостерігаючи дослід, у процесі проведення якого вчитель дає відповідні вказівки і пояснення, спрямовуе в бажаному напрямі розумову діяльність учнів.

ІІ ф о р м а. Учитель, спираючись на спостереження учнями наочних об’єктів і на наявні у них знання, веде їх до усвідомлення і формування таких зв’язків у явищах, яких учні самостійно не можуть побачити в процесі сприймання.

ІІІ форма. Відомості про об’єкт, що вивчається, учні дістають від вчителя, а засоби унаочнення і досліди є підтвердженням або конкретизацією словесних повідомлень.

ІV ф о р м а. Спираючись на відомості, одержувані учнями в процесі спостереження, учитель повідомляє про такі зв’язки між явищами, які безпосередньо учнями не спостерігаються, або робить висновок, об’єднуючи, узагальнюючи окремі результати спостережень.

Експериментально встановлено, що більш міцні й свідомі знання дають І і ІІ форми поєднання демонструвань і слова вчителя. Тому цим формам слід надавати перевагу над іншими при проведенні демонстраційного експерименту з фізики.

§ 3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ ДОСЛІДІВ 3 ФІЗИКИДемонстраційний дослід передає інформацію в основному за допомогою зорових образів, тому забезпечення доброї видимості під час демонструвань — одна з найважливіших вимог до нього. Ігнорування цієї вимоги, як правило, приводить до порушення дисципліни і втрати учнями інтересу до питань, що розглядаються на уроці. Потрібна видимість забезпечується відповідним конструюванням приладів, розміщенням їх, а також застосуванням деяких спеціальних заходів і прийомів, вироблених практикою викладання (про це мова йтиме далі).