Енергетика майбутнього

Подібним чином геліоенергетичні установки можуть розщеплювати і воду на кисень та водень. Водень — також чудове паливо: згоряючи, виділяє багато тепла, залишаючи після себе лише воду. Найбільші автомобільні фірми розглядають водень як замінник бензину.

СМЕРЧ У МИРНИХ ЦІЛЯХУ запасі людства ще один нетрадиційний, але перспективний вид енергії. Професор П. Ощепков дійшов висновку (а видатний біофізик А. Чижевський підтримав), що якщо в природі є розсіяння, то має бути і концентрація. Згідно із законом збереження енергії, розсіяння і концентрація (електронно-квантова енергія) в середовищі, яке нас оточує, можуть бути використані на благо людства.

Дослідник фізичних полів і будови мікросвіту В. Мєшков запропонував будувати електростанції без радіоактивності. Не на принципі розщеплення атомного ядра, а на принципі розщеплення елементарних частинок — електронів, протонів, нейтронів та інших під впливом електричних полів. Отримана енергія буде екологічно чистою, а її кількість може бути порівнянна з ядерною. Ця енергія може бути використана при освоєнні космосу. Електрони є скрізь, навіть у міжзоряному вакуумі.

Ви, напевно, чули про біополе людини. Для його утворення використовується саме ця енергія, як і всюди в природі для функціонування біологічних об’єктів.

Могутні природні перетворювачі елементарних частинок (з акумуляцією колосальної енергії) — смерчі. Воронкоподібні вихори в тайфунах і ураганах володіють нестримною силою, якої додає їм перетворення в кванти елементарних частинок. За цим принципом мають намір будувати ракетні двигуни та електронні електростанції. На принципі смерчу учнем академіка П. Ощепкова А. Федорякою запропоновано створення електростанції. За її детальне теоретичне опрацювання взявся згаданий В. Мєшков. Такі електростанції можна було б збудувати утричі швидше, ніж традиційні. Вартість електронно-квантового смерчеподібного енергоблоку обійшлася б у 50 — 60 разів дешевше, ніж створення четвертого енергоблоку ЧАЕС.

Сьогодні ми тільки намагаємося уявити собі енергетику майбутнього. Однак теоретичні та експериментальні досягнення фундаментальної фізики обіцяють захоплюючі перспективи в галузі енергетики.

ВАКУУМ — ПРАРОДИТЕЛЬ СВІТУ

Про «пустоту» та її властивості давно написано в індійських «Ведах». Філософська база сучасної науки з’явилася на землі багато тисячоліть тому.

Ціолковський передбачав існування тонкої матерії, недоступної нашому сприйняттю, яка живе своїм особливим життям. Він допускав можливість високої організованості тонкої матерії та появи на цьому рівні розумного життя. «Вакуум — прародитель світу. У своїй основі саме властивості вакууму визначають основні фізичні закони, що діють у нашому світі» («Енштейнівський збірник», Г. Наан). «Саме ці властивості покладаються в основу нових теорій, які зв’язують між собою електромагнітну, слабку і сильну взаємодію. Можна передбачити, що картина світу, колись механічна, потім електромагнітна, а тепер квантово-польова, незабаром повинна бути вакуумною».

І тверді, і рідкі, і газоподібні речовини зрештою містять пустий простір, в якому переміщаються дуже малі тіла (порівняно з відстанню між ними). Пустий простір в атомі, а також в іншій речовині і є фізичним вакуумом.

Уявімо, що ядро атома заліза має величину тенісного м’яча. У цьому масштабі відстань між сусідніми ядрами в кристалічній гратці буде не менше двох кілометрів, а в сотнях метрах від ядра обертатимуться по своїх орбітах електрони, які набагато менші за шпилькову голівку, оскільки насправді вони менші за ядро в 100000 разів.

Число ступенів свободи між елементами вакууму нескінченне, тобто, кількість можливих станів вакууму також може бути безмежною. Отже, вакуум має надзвичайно високий рівень організації, який лауреат Нобелівської премії Ван Хоуен кваліфікував «як аналог свідомості (чи подібні йому стани)». Унікальність живого на землі саме і полягає в можливості направленого використання частинок вакууму. Вакуум — це необхідний компонент свідомості та життя.

Подальший розвиток процесу освоєння людством вакууму, навколоземного космічного простору неминуче приведе до зростаючої ролі космічної енергетики. Адже реальний вакуум за інтенсивністю енергії перевищує ядерну.