Історія вивчення блискавки і захист від неї
Жінка піймала в себе на городі шарову блискавку На Осокорках ударила кульова блискавка. Сталося це неподалік місця, де майже два роки тому отруїли Ющенка. Тиждень тому, в ніч із 7 на 8 серпня, на дачному масиві Осокорки з’явилася кульова блискавка.Пролетівши за десять метрів від будинку на вул. Садовій, 128/20, що належить киянці Тетяні Король, 60 років, блискавка поцілила в бетонну електроопору. Потім вибухнула й зрізала стовп неначе бритвою. Від надвисокої температури його нижня частина переплавилася на шматки скла.— Я ночувала з онуком у нашому двоповерховому будинку. Падав сильний дощ, вітер нагинав дерева до землі. Весь час гриміло, — пригадує Тетяна Король.Близько третьої ночі пані Тетяна пішла надвір у туалет.— Вийшла на балкон другого поверху, аби сходами спуститися вниз. Перед очима пролетів вогняний клубок. Здалося, що пройшов за кілька сантиметрів від мене.Кульова блискавка летіла хаотично, її рух нагадував лінію кардіограми. Тетяна Король каже, що перед появою вогняного клубка погода заспокоїлася, навіть грім зник. Куля летіла не більше 2–3 секунд. Блискавка пройшла між деревами й ударилася в електроопору.— Звук був такий, наче вибухнув снаряд. Аж залізні сходи задзвеніли. Більше я в ту ніч із дому не виходила, — пригадує Тетяна Король.Після вибуху залишилася велика яма радіусом у півтора метри та півметра завглибшки. У повітрі досі стоїть запах згарища.— Ми прийшли вранці й побачили, що стовп наче хтось зрізав, — сказав Артур Давцян, будівельник, який працює по сусідству. – Із дна ями виходило дивне синє полум’я. Я кавказець, довго жив у горах. Там часто бувають кульові блискавки, тому відразу зрозумів, що це. Наш сусід спробував залити полум’я водою, але його вдарило струмом, хоч і не сильно. Роззуйтеся, станьте на місце, куди потрапила блискавка: земля тут досі гаряча, ніби тільки-но полум’я загасили. А минуло вже два дні, — каже Артур.Я помацав землю рукою — вона й справді була гаряча.Блискавка залишила весь куток без електрики на два дні. У холодильниках дачників зіпсувались продукти. Місцеві розповідають, що до ями, у якій виблискували блакитні електророзряди, насмілився підійти лише один пожежник. Повернувся до машини й сказав колегам, аби ті не виходили з машини. Потім стовп доточили — поставили на нові бетонні підпори.Зараз на місці розряду ями вже нема. Електрики її засипали. Жителі Осокорків водять гостей до місця пригоди. У мегаполісі більше шансів побачити кульову блискавку, ніж у лісі чи на лузі, вважає завідувач відділу молекулярної фото електроніки Інституту фізики НАН України Михайло Курик, 68 років.— Тут забруднене повітря, пилюка, мобільні підстанції. Куля може залетіти в кімнату крізь відчинене вікно, — каже Курик. — Цегляний будинок розвалить вибухом, а дерев’яний спалить. Напруга в середині блискавки — 1000 вольт. При зіткненні з нею все горить, — говорить учений і додає: — Захиститися неможливо. За секунду-дві, що ви бачите блискавку, встигнете хіба що злякатися.
Вчені створили кульову блискавку: Вчені з Інституту плазменної фізики імені Макса Планка та університету Гумбольдта в Берліні (Німеччина) зуміли за допомогою підводних електричних зарядів породити в лабораторних умовах кульову блискавку. Явище плазменних хмар, які світяться, тривало біля півсекунди, діаметр отриманої кулі становив 20 см. Феномен кульової блискавки довгий час хвилює вчених. Здійснювалося безліч експериментів, однак її таємниця так і не була до кінця розкрита. В 1753 році російський вчений Георг Ріхманн був вбитий під час одного такого експерименту при спробі піймати блискавку в пастку. Він став першим, хто загинув під час вивчення цього явища. Очевидці кульової блискавки описують її як кулю діаметром 40 см, що змінює колір від червоного до жовтого та синього. Саме явище триває кілька секунд і рідше хвилин. Багато вчених припускають, що кульова блискавка виникає як плазма в результаті удару блискавки об землю. Однак точний механізм її виникнення як і раніше незрозумілий. Фахівці вважають, що експеримент допоможе їм глибше довідатися механізм виникнення процесу формування блискавки, а також знайти шляхи використання плазми як палива на заводах.4. Правила поведінки під час грози, захист від блискавок
Гроза – як красиве, так, водночас, і небезпечне природне явище. Особливу небезпеку під час грози становлять ураження блискавкою.
Загалом, ураження блискавкою досить не часте явище. Воно складає десятимільйонну долю ризику. Та все ж таки, за даними статистики, у світі щороку від її удару гине близько трьох тисяч людей. Ці сумні факти вимагають знання правил поведінки під час грози.
Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості: не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі.
Що цікаво: найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідна її атака на кущі.
На відкритому просторі краще присісти у суху яму чи траншею. Тіло повинно мати якнайменше точок дотику із землею, не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом, а краще потрібно сісти, злегка нахиливши голову, щоб вона не була вище предметів, які знаходяться поряд; не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти.
Якщо вас двое, трое чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл.